Слабый чай траґеда

Прославляня выникнутя Карпатьской Україны, котре є в тых днях орґанізоване „патріотами“ в Закарпатьскій области Україны, є непорозумліньом або незнаньом історії. Прославляня Волошина зясь прославляньом траґеда.

Єдине, што бы собі Українці могли цінити на Авґустінови Волошинови, то є то, же уж од першой половины 20-ых років 20-го столітя то быв політік, котрый мав проукраїньскый напрям. І то є так може вшытко. Як політік не быв ниґда „лумен“ і стачів єден день, жебы тот україньскый патріот выгаснув цалком в екзілі.

Волошин быв в роках 1923 – 1939 председом і основательом Хрістіаньско-народной партії. Партія была проукраїньского напряму, своїх сімпатізантів мала міджі ґрекокатоликами. Но правда є така, же з ньов ся дістав Авґустін Волошин до чехословацького парламенту лем раз. Было то в роках 1925 – 1929, і то лем зато, же партія ся там дістала по зъєдиненю із чехословацькыма людовцями. Резултаты той партії на Підкарпатьскій Руси были 2 – 4 проценты. Што значіть, же без чехословацькых людовців, але і з нима, быв аж до 1938-го року Волошин зо своїм політічным напрямом на Підкарпатю, днесь бы сьме повіли, outsider.

А ани у 1938 році ся Волошин не діставать ку властям нормалнов, леґітімнов путьов, через выборы. По Мніховскім пакті ся Волошин став наперед державным секретарьом в першій автономній владі Підкарпатьской Руси, котру вів Андрій Бродій. Жадна функція на основі выборів, а урядницька функція. Якый міцный бы в тім часі мав мандат, кібы перешов выборами? І теперь прийде тото найліпше. На тиск націстічного Німецька, з котрым Волошин вже довгый час колаборовав, значіть чінив велезраду, Чехословакія мусила о 15 днів по владі Бродія выголосити нову владу, в котрій уж быв премєр Волошин, якого Гітлер хотів мати у тій функції. Знова вопрос: Якый міцный бы в тім часі мав мандат од людей на Підкарпатьскій Руси, кібы перешов выборами, головно, кідь вшыткы знали, же грає шахы з Гітлером, котрый тым людям зачав розвибати державу?

Волошин в тім самім часі зачінать робити порядкы по взорі діктаторів. Без будьякой леґітімности, неконштітучным способом мінить назву теріторії на Карпатьску Україну. Прага з тым нич не може зробити, бо знать, же Волошин є лялька в руках Гітлера і выступати проти Волошина, є выступати проти Гітлера. В януарі 1939-го року ся політічна нула, котра мала  2 аж 4-процентну підпору міджі жытелями на Підкарпатьскій Руси, поставить на чоло Україньского народного зъєдиненя і, чудуй ся світу, у фебруарі уж здобывать 92,5 процент голосів. Як сімптоматічне про авторітатівны режімы. Такы резултаты знаме при вшыткых діктаторах. Никому іншому як їм ся такы резултаты не подарило ниґда здобыти. Но добова преса о тім пише своє. Пише о тім, як были выборы фалшованы ітд. Знамый сценарь.

Но ани тото з Волошина не зробило полтічного лумена. Він зістав лем ляльков в руках Гітлера. Котра не была сама, хоць мала за офіціалныма резултатами 92,5 процента голосів, способна зробити нич. Быв докінця так непотрібнов ляльков, же покля Тісо сидів у Гітлера і приймав його пропозіцію выголосити незалежность Словакії під покровительством Німецька, Волошин ниґде закликаный не є, нихто з ним не потребує о ничім їднати, сидить дома і чекать, што мать робити.  Аж кідь Тісо выголосить незалежность Словакії, аж втогды, Волошин в розговорі з презідентом Гахов говорить, же в тій сітуації му не зіставать інше, лем выголосити так само незалежность, бо міджі Прагов і Підкарпатьом зістав вакуум. Значіть, сам не мав смілость на нич, жадне геройство, лем чекав на то, што день принесе і подля того ся зарядиме.

Лемже ани в тій сітуації ся з Волошина не став герой. Перше, што зробив по выголошіню незалежности было то, же знова раз робив велезраду. Намісто того, жебы ся як лідер, котрый оперує з чіслом 92,5 процента голосів хопив свойой презідентьской функції з цілов одповідностьов, Волошин не є способный повісти, же свою теріторію будеме хоронити за кажду ціну, а навспак, такой пише Гітлерови, жебы перевзяв протекторат над Карпатьсков Українов, пак пише і до Румунії. Но політічны карты уж втогды были розданы іншак і жадна одповідь Волошинови не пришла. Нихто з ляльков, з котров маніпуловали цілы рокы, не раховав. І так з першыма мадярьскыма вояками на теріторії Підкарпатя Волошин „геройскы“ втікать до екзілу і зохаблять долю народа, як добрый священик, на Всевышняго.

Значіть, што властно „патріоты“ прославляють? Нелеґітімну, неконштітучну зміну назвы теріторії? Німецьком дотиснуте вытворіня державы на єден день, навеце такой, котра і кібы не пришли Мадярі, была бы лем ляльковов державов в руках Гітлера? Траґеда Волошина, котрый бы якбач ниґда не здобыв уж жаден політічный потенціал, не быти того, же го до функції протисне Гітлер, і котрый втікать при першій принагоді, кідь хмары нараз зачали вісіти і над ним?

Прославляня Карпатьской Україны і Волошина, не є лем непорозумліньом, незнаньом історії. Є то хворе. Там не є нич на прославляня, бо Волошин і з його Карпатьсков Українов є траґедійов єдного неуспішного чоловіка, котрый ся ку властям не знав дістати іншак, як за помочі Гітлера. Но при патріотах, котры з героїв роблять і тых, што мають на руках кров людей (холем тому ся Волошин вываровав), є то іщі все слабый чай. Але холем знаме, хто їм є взором, і якы бы хотіли быти.

(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm.)

фото – Г. Сємірадскій – Факлі Нерона (wikipedia)

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА