Писателі росшырюють свою базу. Хотять веце пропаґації

Сполок русиньскых писателів Словеньска пише вже шістьнадцятый рік свойой екзістенції. За тоты рокы вычеряли ся люди у функції председы, но што є найвеце позітівне, орґанізація за тоты рокы выдала много русиньскых книжок, припадно їй членове выдали кижкы в іншых выдавництвах, до їй членьской базы прибыли і все прибывають новы, молодшы членове, і писателі мають візії до будучности.

І в минулім році новы выданы творы

Як вже є добрым звыком дакілько остатніх років, і того року у фебруарі проходила членьска громада Сполку русиньскых писателів Словеньска, котра была повязана із далшым із семінарів карпаторусиністікы. Громада одбыла ся 22-го фебруара 2017-го року в просторах засідалні Consilium maius в будові Ректорату Пряшівской універзіты в Пряшові. Стары і новы членове пришли обговорити тото, што ся подарило зробити у 2016-ім році, а так само поінформовати о актівностях, котры суть напланованы на рік 2017. Громада собі мала выберати і свого нового председу.

Є лем позітівным, же Сполок русиньскых пистелів Словеньска міг і тот рік конштатовати, же його членове у 2016-ім році обогатили русиньску бібліотеку своїма новыма творами. Новыма книжками, выданыма в попереднім році, можуть ся похвалити такы писателі як Гелена Ґіцова-Міцовчінова, Людмила Шандалова, Юрко Харитун, Штефан Сухый, Штефан Смолей, Миколай Ксеняк, Мілан Ґай ці Йосиф Кудзей. Хоць членове сполку того не выдали мало, навеце выникли і досправды якостны творы, і тот рік на членьскій гормаді председкыня орґанізації Кветослава Копорова мусила конштатовати, же комісія, котра вырішовала о перероздільованю ґрантів про русиньску народностну меншыну в рамках проґраму Култура народностных меншын 2016, не схвалила вшыткы книжкы, котры ся хотіли выдати.

Єднако є то потім і з выдавательскыма планами на книжкы в році 2017, кідь председкыня звертала увагу членьской громады на то, же вшытко буде залежати од вырішованя комісії (як раз втогды комісія засідала). То, што буде выдане, є залежне од того, ці прийде на книжку дотація. Но што ся уж в рамках планів зачало реалізовати, то є далше выдаваня додатку часопису Русин під назвов „Поздравлїня Русинів“, яке є заміряне на русиньску літературу. Одповідным редактором той рубрікы став ся Михал Павліч, котрый є докторандом Центра языків і култур народностных меншын – Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові. На громаді одзвучала і інформація, же як раз Павліч бы ся мав занимати і вытворіньом і актуалізаціов інтернетового сайту, котрый бы мав служыти Сполку русиньскых писателів Словеньска.

Новы членове і кандідаты

Великым позітівом є росшырьованя членьской базы орґанізації, а головно то, же прибывають і молодшы річникы. На членьскый громаді были прияты двоми новы членове. Першым є вже споминаный докторанд нашого інштітуту, котрый ся як раз занимать на інштітуті літературов – Михал Павліч. Другым новым членом ся став Мірослав Жолобаніч, карікатуріста русиньского походжіня, котрый свої творы вже выдав і книжно. О тім, же членьска база писателів молодіє, свідчіть факт, же на членьство чекають далшы молоды кандідаты.

Кідьже не быв схваленый проєкт на выданя книжкы Яны Сташковой, абсолвенткы русиньского інштітуту, котра пише курты прозы, і тот рік зістала на членьскый громаді в позіції кандідаткы на членство. Светлана Шковранова, довгорічна акторка Театру Александра Духновіча, но і писателька про дітей, запропоновала на кандідатуру Зузану Ковалчікову, свою колеґыню із театру, котра так само пише про дітей і їй твор уж нашов своє місце і на театралній сцені. Кандідатков ся стала і Домініка Прочкова, котра тот рік кінчіть наш інштітут, Валерій Падяк запропоновав на кандідатуру і Петра Медвідя. О кандідатах ся буде рішыти знова о рік на членьскій громаді.

Копорова далше у функції

Єдным із основных пунктів было і выбераня нового председы Сполку русиньскых писателів Словеньска. Штатут орґанізації дозволює быти у функції председы лем два функчны періоды. І зато Кветослава Копорова была вже „надслугуючов“ председкыньов, як сама повіла, што не было в згоді із штатутом. По куртій діскузії, кідьже нихто не проявив інтерес о то, жебы быти председом сполку, членьска громада потвердила у тій функції Копорову з тым, же буде в записніці зазначено, же членове зробили выняток зо шатуту, жебы могла председкыня быти і далше у своїй функції. Другов можливостьов было лем мінити штатут, котрый бы дозволив веце функчных періодів, но то бы было много даремной адміністратівной роботы, котра бы собі выжадала і фінанчны средства коло реґістрації на міністерстві.

Бракує пропаґація

Миколай Ксеняк звернув увагу членів на то, же нашы писателі суть лем мало, або нияк пропаґованы в словацькім оточіню. І зато пропоновав, жебы Сполок русиньскых писателів Словеньска контактовав ся із ґазетов Literárny týždenník, котрый є часописом Сполку словацькых писателів, і надвязала ся з тыжденником співпраца, котра бы мала за ціль повідомльовати словацькы літературны кругы із творчостьов нашых русиньскых пистелів жыючіх на Словакії. Ксеняк підкреслив, же книжкы, котры выдавають україньскы писателі на Словакії, свій простор в тій ґазеті мають все, покля о нашых літераторах не пише нихто. Старонова председкыня ся высловила перед членьсков громадов, же в тій справі ся зроблять потрібны крокы, жебы выповнити пожадавку, котру на стіл приніс бывшый председа орґанізації Ксеняк.

Семінар і передаваня премій

По членьскій громаді продовжав проґрам семінаром карпаторусиністікы, котрый быв так само присвяченый нашій літературі. Михал Павліч мав про участных приготовлену лекцію на тему Червеный берег Людмилы Шандаловой. Як раз Червеный берег є єднов із новых русиньскых книжок, котры вышли у 2016-ім році. Книжку творить шість оповідань, котры одогравають ся в часах Другой світовой войны в краї під Дукльов, одкыль має своє походжіня і авторка публікації. Павліч оцінив публікацію позітівно, ку чому ся придав в слідуючій діскузії і Валерій Падяк, котрый підкреслив, же книжка є окрім іншого і красно ґрафічно оформлена.

Пак уж слідовало передаваня премій писателям, котры были оцінены в Літературнім конкурзі Марії Мальцовской за 2016-ый рік. Припоминаме, же на третім місці за 2016-ый рік скінчіла Даніела Капральова, друге місце належыть Людмилі Шандаловій і конкурз выграв Штефан Сухый. Бонусом было, же по семінарі могли собі участны взяти книжкы, якы были за тамтот рік выданы і здобыти до них і підпис од авторів, котры были на події участны.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА