Проґрам Театру Александра Духновіча в Пряшові на місяць марец 2017

1-го марца 2017

Москва – Петушкы (Мала сцена, 19.00 год.)

Твор Москва – Петушкы Венедікта Єрофеєва є часто означованый як роман-поема, і бере ся за ключовый твор російской постмодерны. Історія є барз проста: Венечка ся зобудить скоро рано по перепитой ночі на ґарадічах московского панелаку, напитый у весмірных параметрах. Но вырішыть, же навщівить свою любов в Петушках, містечку далекім дакілько годин влаком. Почекать, покля одкрыють першы склепы, накупить деякы предметы котры треба ку пережытю (або скоріше ку непережытю) той драгы… І іде ку желізнічній штації. Наступить до влаку і… Дійде до ціля свойой драгы? Не дійде? То вже не повіме… Біблія алкоголіків, так є тота поема часто і правом называна. І зато, же алкоголіци цілого світа суть братя, бо їх звязує тот найсилнішый звязок, творцьове собі дозволили позмінити підназву інсценації на „біблія алкоголіка“.

4-го марца 2017

Гавай (Велика сцена, 19.00 год.)

Гавай є дебутом пряшівской драматічкы Михаелы Закутяньской. Траґікомедія з русиньского села із характерістічнов назвов Гавай – то є оповіданя о гляданю самого себе на періферії Европы і в кругу не цалком тіпічной родины.

5-го марца 2017

Небійся (Велика сцена, 16.00 год.)

Як то скінчіть, кідь ся народить хлопець, котры не знать, што то бояти ся? Родічі ся боять двараз веце і осивіють на почеканя. Історія небоячого ся героя з меном Небійся повна співанок приносить дакус страшливе, но головно веселе путованя, в котрім ся глядать страх. І як то вже на світі ходить, кідь чоловік глядать єдно, часто найде дашто цалком іншаке, но о то красше. Та подьте помочі Небійсови навчіти ся бояти і посмотрити ся, чо у світі нашов.

8-го марца 2017

Ковалі (Велика сцена, 19.00 год.)

Пєса сербского автора Мілоша Ніколіча є абсурднов, місцями терьпков комедійов, котра вас заведе до ковальской ділні, десь в Німецьку. В ній ся десяткы років по войні стрічають трьоми ковалі, бывшы вояци, котры вдяка „службі отцюзнині“ проплели свої долі і свої роды. Каждый забеспечів свого потомка і наслідника свойой кузні. Но як раз тота реалность їх по роках дожене до безнадії і выжадать собі їх стрічу. Но кому властно іщі потрібны ковалі і їх кузні? Чекать на вас много запліток і розузлінь.

15-го марца 2017

„Фараони“ (Велика сцена, 19.00 год., пєса є в україньскім языку)

Фунґованя колхозу, в котрім панують класічны стереотіпы о діліню роботы на хлопску і женьску, нарушыть єдного рана вість і вычеряню позіцій. Там, де стояли хлопы, будуть жены і навспак. Што ся стане, кідь хлопы – функціонарі, нараз будуть женами, котры ся старають о обыстя? Комедія Фараоны приносить гуморну і выдарену моделову сітуацію на тему перевернутя сполоченьскых задач.

18-го марца 2017

О двох ґенералох (Мала сцена, 19.00 год.)

О двох ґенералох є пєса на мотівы оповіданя Михаила Салтыкова-Щедрина. Герої той інсценації перекрачують помыслену лінію міджі реалітов і выдумков. І то способом ласкавым: наднесенов фантазійов. Двоми пензійонованы ґенералы привитають публіку в хыжці з адекватнов порційов мужского скаржіня, взаємным добераньом ся. З властныма снами, ці незвычайныма представами. Ґенералы ся несподівано знайдуть на пустім острові в середині моря. Їх єдиным партнером є великый їдаленьскый стіл. І публіка. І несподіваня. Чекать на вас файна театрална забава.

19-го марца 2017

Небійся (Велика сцена, 16.00 год.)

22-го марца 2017

Фантазія (Велика сцена, 19.00 год.)

Пруткова Фантазія є легоньков комедійов зо співанками. Публіка ся буде коло позераня на ню файно забавляти. А нелем тото! Козьма Прутков (леґенда, но вєдно з тым выдумка і фікція) – в реалности Алексей Толстой і Алексей Жемчужников, написали „vaudeville“ Фантазія із ясным заміром: пародованьом того жанру высміяти ся туньому смаку втогдышньой сполочности. Криве дзеркало того твору і днешній публіці вказує то, што денно конзумує. Річі і творы, котры єй вже ани не бавлять або бы єй бавити не мали. Бо іде о бесцінну забаву і ґіч. Пєса такы творы нелем зосмішнює, але ся односно них і крітічно вставлять. Кладе вопросы: У якім світі то днесь жыєме? У світі досправдовых вартостей або повсякденной поверьхности? Існує іщі уменя, або лем його карікатура? Обколесує нас ґіч – в чінах і думаню? На чім ся іщі (або вже лем?!) в театрі докажеме забавляти? І о тім є кекешна, делікатно себепародічна, но все іронічна театрална комедія із пера російского класіка.

31-го марца 2017

Адолф Івановіч Добряньскый (Велика сцена, 19.00 год., 1. премєра)

Адолф Івановіч Добряньскый належав міджі вызначных діятелів, котры жыли в Австро-Угорьскій імперії і войовали за всокочіня ідентічности свойого народа. Ку такым особностям глядаючім співпрацу із остатніма славяньскыма народами належать і Ян Коллар, Павол Йозеф Шафарик, Людовіт Штур і його продовжователі.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА