Штудії з карпаторусиністікы 8

Як інформує на сайті Академії русиньской културы в Словеньскій републіці Кветослава Копорова із Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові, выданый быв далшый зборник Studium Carpato-Ruthenorum 2016 /Штудії з карпаторусиністікы 8, котрый шторік выходить як выступный документ научных семінарів карпаторусиністікы, якы суть од 2008-року орґанізованы русиньскым інштітутом.

І зборник, котрый документує 8-ый річник семінарів, якы проходили в 2016-ім році, приносить інтересных авторів зо своїма статями.

Першы дві статі суть, із першого семінара у 2016-ім році, заміряны на дві сучасны женьскы русиньскы авторкы. Мґр. Івана Сливкова, ПгД., білорусістка з Інштітуту україністікы і середньоевропскых штудій Філозофічной факулты Пряшівской універзіты ся в рамках славяньскых літератур уже дакілько років занимать русиньсков літературов на Словакії, передовшыткым женьскыма авторками. На семінар собі приготовила тему, котра є рефлексійов на книжку повідань найстаршой женьской авторкы Меланії Германовой: „Дїтём про радость і поучіня“.  Другым выступаючім на тім самім семінарі быв інтерный докторанд русиньского інштітуту Мґр. Міхал Павліч, котрый у презентованій  статі представив наймолодшу сучасну русиньску авторку Петру Семанцьову і єй дебут під назвов „Россыпаны рядкы“.

Тему з історії Русинів собі приготовив на другый семінар карпаторусиністікы молодый історік з Україны – доц. ПгДр. Іґор Шніцер, к. н. з Факулты історії Ужгородьской народной універзіты. Тема была о зачатку ІІ. світовой войны і погранічной теріторії, заселеной з переважной векшыны Русинами, але тыж іншыма народами. „Автор попробовав здокументовати тзв. малу (локалну) україньско-мадярьску войну з марца 1939 і єй наслідкы на містных жытелів,“ пише Копорова.

Проф. ПгДр. Йозеф Сіпко, ПгД.  з Інштітуту русістікы Пряшівской універзіты выступав на третім семінарі карпаторусиністікы у 2016-ім році з темов під назвов  З  лінґвокуктуролоґії Русинів, котра ся стала єднов із його серії лінґвокултурных штудій о одображіню языка Русинів в їх матеріалній і духовній културі.

В зборнику має статю і доц. Д-р. Страшімір Мітков Цанов з Шуменьской унівезіты (Булгарія), котрый выступив на тему малознамой особности з історії Русинів – Юлія Венеліна Ґуцу і представив його публікацію „Древние и нынешние Болгаре… “. Ньов ся по професії доктор медицины Ю. В. Ґуца записав до історії булгарьского народа як особность, котра мала великый вплив на зміцніня народной ідентіты Булгарів.

З нагоды 70-ой юбілейной сезоны Театру Александра Духновіча у Пряшові выступив на семінарі карпаторусиністікы і ПгДр. Мірон Пукан, ПгД., театролоґ з Інштітуту естетікы і умелецькой културы Філозофічной факулты Пряшівской універзіты. В зборнику мож найти його статю під назвов Русиньскый професіоналный театер і його ділемы.

Як остатній на семінарах карпаторусиністікы у 2016-ім році выступав історік проф. Др. Павел Роберт Маґочій з Торонтьской універзіты, котрому кінцьомм рока вышла велика публікація о історії Русинів од найстаршых часів. Представлена у зборнику статя ся дотулять підходу історіка к історічным фактам (або міфам?), з котрыма ся стрічать на пути у своїх баданях, і їх інтерпретація різныма авторами.

Зборник обсягує і дві додатковы штудії. Мґр. Валерій Падяка, к. н. з Іншітуту русиньского языка і културы, котрый представив тему одступліня Підкарпатьской Руси Совітьскому Союзу в році 1945 як  траґедію народностной меншыны підкарпатьскых Русинів. Другу додаткову статю написав Мґр. Йозеф Білскі, докторанд з Інштітуту словакістічных і медіалных штудій і дотулять ся научной конференції Діманічны процесы в сучасній славістіці, котру орґанізовав Інштітут русиньского языка і културы кінцьом рока 2016, закінчує авторка на сайті академії.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА