На Лемковині поєдны села давно тому были славны з того, же іх жытелі трудили ся вшелеякыма професиями. Днес назвали бы сме іх особами, котры свідчыли услугы. Підґорлицкє Лося славило ся мазярством, в Бортным рядили камінярі, а далеко на західніх краях Лемковины – на Шляхтівскій Руси, свою вандрівку зачынали дротарі, ходячы од єдного до другого села. На жаль, тоты професиі, а што гірше люде, котры ся нима занимали, пропали. Гейбы, з трьох поміненых горі, найпізнійше тоты традицийны камінярі з Бортного, бо посліднього лемківского бортняньского майстра Бортняне пращали не так давно. Але на Лемковині втримало ся єдно село, в котрым доднес вірні є плекана професия, з котрой горды сут селяне, ай решта Лемковины. То Новиця, днес радо одвдиджана туристами, знана в далекым світі, бо радо заселяют єй люде з великых польскых міст.
Початком січня/януара т.р., в сіти вказал ся новий фільм, в режысериі Реґіны Паздур, якій як головну ціль ставлят сой представити істориі професиі струганя деревяных лжыц. В фільмі выступуют члены родины Михняків, котры днес бодай як єдины в Новици плекают традицию того фаху. Мож пізрити на Петра Михняка, Марґариту Михняк, Митра Михняка та Штефана Михняка. Фільм, окрем процесу вырабляня лжыц, презентує тіж красны гірскы краєвиды, котры завдякы модерній технолоґіі зниманя кадрів записаны были дронами.
Фільм выпродукуваний был в рамках проєкту Архів Новиця-Прислоп, зреалізуваний як творча стипендия Міністерста Культуры і Народовой Дідовизны.
фот. скрін з фільму