Для вірных грекокатолицкой церкви на Словациі святочний час помалы ся кінчыт. Прото, вєдно з закінчыньом Филипівкы, поєдны общества берут ся орґанізацию всякых подій, так культурных, як і розрывковых. Село Камюнка, котре находит ся в окресі Стара Любовня, кінцьом 2016 рока просит на подію Дни русиньскых звыків і традиций села Камюнка, котра одбуде ся найблизшу середу 28. грудня/децембра т.р.
Свято села Камюнка зачне од 17.00 год. Рождественным Молебном в тамтышній грекокатолицкій церкви свв. Петра і Павла, котрой настоятельом є о. Франтишек Крайняк – выдатний русиньскій священник, тлумач сучасных церковных текстів на русиньскій язык (м.ін. Тетраєвангелиі, Малого Требника). По богослужыню, в святыни пройде концерт русиньскых коляд.
По церковній части, культрурна одбуде ся уж в камюньскым Домі Культуры, де згідно з пляном од 18.30 год. зачнут ся выставы та презентациі русиньскых активности, повязаных головно зо селом. Дальше, посліднім етапом подіі буде ґальовий концерт, пн. Рождество, в котрым годны будете выслухати много нашых коляд, выконуваных запрошеныма ансамблями.
В концертовій части стрічы выступлят найперше запрошены гості з Підкарпатской Руси. На Пряшівщыну завитат Народна музыка Бетярі з Мукачева. Другы ґрупы будут уж домашні, а серед них до Камюнкы придут: ансамбль Поляна з Орябины, Вородай з Великого Липника, грекокатолицкій церковний збор Арханґелікос з Попраду, співакы русиньскых народных пісен Петро і Деніс Зятіковці та Ролянд Ґуба з Меджелябірців, сестры Угляровы зо Жаковец, другы молоды русиньскы таланты та ґазда подіі – домашній фольклорний ансамбль Барвінок.
Стріча є орґанізувана при спілпрацы села Камюнка, Русиньской Оброды на Словациі та Общества св. Йоана Крестителя. Теперішній председа РОС – Мартін Караш, жыє в Камюнці і окрем роботы в рамках веденой ним орґанізациі, є тіж ведучым ансамблю Барвінок, з котрым концертували на сценах вшышкых части Карпатской Руси, ай чужыны, будучы на Лемківскых Ватрах в Михалові.
Фольклорний Асамбль Барвінок на тогорічне Різдво выдал свою нову платню з русиньскыма колядами. Іх коляд мож послухати долов.