«Не плачте, же лежыме так далеко од люди…» – ремонт воєнного цмонтеря на Ротунді

Цмонтір на реґєтівскій Ротунді належыт до єдных з найкрасшых воєнных цмонтерів находячых ся на териториі полудньовой Польщы. Были они побудуваны як місце спочынку для великого чысла австрийскых і росийскых вояків, котры бороли ся на териториі Галичыны вчас І Світовой Войны. Єдны цмонтері за період понад 100 років попапали в руіну, прото пасийонаты істориі, а в тым і любителі Низкого Бескіду, особливо Лемковины, занимают ся іх ратуваньом перед пропадіньом.

Як заявила Краківска Ґазета, на єдным з цмонтерів, котрий находит ся як-раз на Лемковині, тырвают ремонтовы роботы, котры ідут етапами. Бесіда про цмонтір но. 51, якій находит ся на Ротунді, горі, котра царствує над Реґєтовом. Так, доднес повело ся выремонтувати вшыткы вежы, прикрашаючы цмонтір, котрий окрем місця вічного спочынку люди, за справом Душана Юрковича, являт ся архітектонічным кумштом. Як повіл про Краківску Ґазету війт ґміны Устя Ґорлицкє (Рускє) Димитрй Рыдзанич, на ремонт вшыткых, т.є. 5 веж цмонтеря на Ротунді, выдано 700 тис. зл. Модернізация веж тырвала од 2009 рока і як раз кіньцом т.р. ся закінчыла. Закічныня модернізациі веж (а точно іх комплетна одбудова) то по правді єден з парох етапів ремонту цілого комплексу цмонтеря на Ротунді. На будучы рокы плянує ся одбудову камінного огороджыня, фурткы, та одтворіня могыл.

Цікавом ідейом є одкрытя верху Ротунды – так, жебы цмонтір мож было достеречы з долины села, ачий з другых верхів. І хоц вытинка дерев выкликує критику охоронців природы, досправды цмонтерьови, як архітектонічній перлині того реґіону могло бы сесе добрі зробити. Треба памятати, же перед 100 роками верхы вельох русиньскых гір не были пороснены лісами, прото, же паствиска, поляны часто сігали барз высоко. Так было в примірі Ротунды, котра горує над Выжнім Реґєтовом. На основі фотоґрафій з часу будовы цмонтеря, видно, же гора была великом поляном, а не як днес лісом. Вырубаня ліса на верху Ротунды, позволило бы привернути правильний краєвид, котрий не лем проявити ся має в выремонтуваню цмонтеря, але і тым, же буде мож го видіти здалека – так, жебы давал ефект архітектонічной і краєвидной єдноты. Припущат ся, же цмонтір колиси мож было взріти з другых поблизкых сел.

На верху Ротунды спочыват 42 жолнірів австро-угорской арміі та 12 росийской, котры згынули вчас воєнных боів на переломі лютого/фебруара і марця 1915 рока в околицях Реґєтова. Запроєктуваний словацкым архітектом Душаном Юрковичом є обєктом на пляні колеса, окружений камінным мурком, котрого одбудову заплянувано на найблизшы рокы. Одбудуваны вежы стоят в центральным місци цмонтеря. Найвысша, находяча ся посередині чыслит 16 метрів высокости, а штырі бічны – по 12 метрів. Першы пляны одбудовы цмонтеря на Ротунді пришли з 80. річницьом Битвы під Ґорлицями, лем же товды обышло ся лем на попрятаню місця і вытятю тернины.

Цікавым є факт, же вежы свойом архітектуром старают ся быти утриманы в лемківскій сакральній стилістиці, так 100 років тому, як і тепер по одбудові, ачий так іх задумал сам Душан Юркович, проєктуючы вельо подібных в другых кутах Галичыны. На теметові находит ся камінна таблиця, на котрій є выкутий мальтаньскій крест та верш в німецкым языку авторства Ганса Гауптмана (офіцер австро-угорской арміі, будучий спілтворцьом західньо-ґалицкых воєнных цмонтерів), котрого першы слова в тлумачыню до русиньского звучат: «Не плачте, же лежыме так далеко од люди…».

Вельо подібных цмонтерів находит ся в другых лемківскых селах, особливо красны сут тоты на недалекій Маґурі ци тот, горуючий над Конечном, котрого ремонт скінчыл ся не так давно.

джерело головной фотоґрафіі: Вікіпедия – теметів іщы в неполній красі; архівальны: за сайтом www.beskid-niski.pl, на котрым то мож одбыти віртуальну вандрівку по цмонтери но. 51.