Ісус говорить образный приклад о чоловікови, котрому поле зародило. І тот чоловік не знать што робити і повість собі, же треба збуряти сыпанці і збудовати векшы і потім уж лем годовати і забавляти ся много років. Тот чоловік забыв, же то, што дістав є, Божым даром. Його першым гріхом є невдячность і злодійство, присвоює собі тото, што належыть Богу. А іщі ку тому і грішыть гріхом невірства – обіцять собі довгый жывот, як бы йому належало призначати довжку жывота. Тот чоловік быв богатый лем перед собов і людми, но не перед Богом. Тот образный приклад учіть нас вдячности Богу за його дары і памятати, же без його благословліня нич не буде. А тыж вказує нам і то, же маме богатнути перед Богом, бо не знаме, як довго будеме на тій земли. Каждый день выхосновати як найліпше на творіня добра, повніня Божой волі, то є богатство, котре укадать ся нам в небі. Бо не знаме, ці іщі завтра будеме мати на то можливость. Слава Ісусу Хрісту!
Фото – Таймс-Сквер (Wikipedia).
ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА