Путь знаня

Днесь знаме, же курити ся дасть доган, вино ся дасть зробити із грозна, на муку, жебы напечі хліба ці колачі, нам треба даяку пшеніцю, і навспак, хто бы ся наїв даякых їдоватых грибів, може вмерти. Но не все так тому было. Чоловік мусив перейти даяку путь знаня.

Все ня інтересовало, як чоловік пришов ку тому, же курити ся дасть доган. Представльовав єм собі даякых людей, котры із довгой хвілі не знали што зо собов, і радо бы ся якось прихмелити, най час скоріше збігне. Но лемже чім? І так може ішли по даякых лісах і луках і пробовали што і як бы ся за тым заміром дало схосновати. Може наперед закурили даякых сто іншых рослин, аж нараз доган быв тым правилным „даром земли“. Так поступно чоловік обявльовав вшытко. Проба – мылка. Будь то фунґує, або ніт. Так ся доднесь обявлюють многы річі, нераз то обявителів стояло і жывот. Чоловік мусить бесспрестанно в новых справах, річах, быти на пути знаня.

Покля є чоловік в даякій справі во фазі обявльованя, нихто на його роботі нич не буде крітіковати. Тадь кідь єсь ліпшый, пробуй сам. Гірше є то в припаді, кідь штось вже обявлено є, і дахто робить тоты самы хыбы, як кібы іщі лем быв у процесі обявльованя. Його хыбы потім не мож назвати іншак, як дурнотов.

Валерій Падяк, член Світовой академії русиньской културы, інформовав портал Голос Карпат, же уж нераз Русины одкрыли на стрічі з міністром освіты Україны вопрос одкрытя катедры карпаторусиністікы на Ужгородьскій націоналній універзіті. На тых стрічах брав участь і декан Історічной факулты на спомянутій універзіті Доц. Володимір Фенич. Резултат? Вопрос русиньской катедры ся блокує і далше, но Фенич має важный проблем.

На Україні ся односно Фенича розбігла шырока кампань з цільом діскредітації на основі фалшывых обвинінь. За його прорусиньске думаня, котре є в очах Українців, і підкреслюю лем в їх, все протиукраїньске, має быти успішный накуковець, історік, обвиньованый із зрады народных інтересів Україны. Цільом є самособов здіскредітовати Фенича цалком, жебы міг „быти одыйденый“ із універзіты.

Покля то скінчіть так, як собі то тоты, што кампань проти Фенича зачали, задумали, значіть цілковым здіскредітованьом і одписаньом Фенича із академічного жывота, буде то істо особна траґедія декана, котру му нихто з нас бізовно не буде завидіти. Но думам собі, же іщі векшов траґедійов то буде про Україну.

Не можу тоты практікы уж назвати нияк іншак, як дурнотов. Україна предці не жыє у світі, де сьме іщі лем на пути за заньом. Київ бы собі мав усвідомити, же екзістенція Русинів як окремого народа є реалностьов, котру вызнавать цівілізованый світ. Не сьме в періоді, коли то іщі лем обявлюєме. Сьме в періоді, коли то є ясне так, як і то, же рано выходить Сонце. Навеце бы собі Київ мав усвідомити і то, же утискованя Русинів на цілій справі так само нич не мінить. Є то уж спробоване. Не фунґує то. Были ту веце як штириидцять років комуністы, котры нас утискованьом хотіли вычеркнути з мапы світа, но не стало ся так. Все сьме ту. Є ту двадцятьпять років Україна, котра так само пробовала репресіями, діскредітаційов нашых актівістів, досягнути, жебы Русинів не было, но мы ту все сьме. Вшытко є спробоване, і уж є час на то, жебы признати, же на вино треба грозно, з грибів го чоловік не зробить.

Є абсолутно траґікомічне, же в сітуації, коли україньскы власти страчають підпору у народа, коли мать держава економічны проблемы і многы далшы, Київ іде у людей глядати наново довіру тым, же ся грає на інківізіцію, котра буде боронити даякій пресі, жебы ся діставала на теріторію державы і буде глядати неприятелів народа – бо то они за вшытко можуть. Наприклад міджі Русинами, а теперь уж якбач і міджі науковцями.

Мам таке чутя, же кідь европскы народы ішли по пути знаня, Україна пішла лісом, жебы собі скоротити драгу. Може скоротила, но знаня, котры іншы народы здобыли на пути, днесь бракують. Репресії, котрых сьме свідамки, наприклад односно Фенича, ся не дадуть назвати іншак, як дурнотов. І з такым браком знань, як має Київ, буде путь до Европы барз тяжка. Голандія тот брак уж якбач спостерігала. І то бы іщі много могли бісідовати Русины.

Жрідло фотоґрафії.

(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm.)

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА