Як заявлят сайт вроцлавско-ґданьской єпархіі УГКЦ, в рамках загальнопольской декомунізациі назв, котры пропаґуют або упамятянют тоталітарны устроі, в Білым Борі на пілночы Польщы 5. грудня/децембра т.р., зачали ся соспільны консультациі в справі зміны назв улиц Червеной Арміі та Mихала Ролі Жытомєрского. Єдном з пропозиций змін, котра мала бы заступити назву ул. Жытомєрского є наданя ій назвиска выдатного лемківского атристы, філософа і теолоґа – Юрия Новосільского. Консультациі потрывают до 3. лютого/фербуара будучого рока.
Соспільны консультациі в справі пропозиций змін поєдных топоґрафічных назв складают ся з двох етапів. В першым – жытелі ґміны Білий Бір можут голосувати, складаючы зрыхтуваний формуляр за єдном з пропозиций. Коли дака назва отримат минімальне чысло голосів – іде другій етап – схваліня зміны назвы улиці на нову членами містецкой рады.
Апель, котрий зрыхтувал настоятель грекокатолицкой парохіі в Білым Борі – о. Штефан Батрух, є направлений лем на жытелів ґміны Білий Бір, прото, же лем они мают леґітимацию до соспільных консультаций. Жытелі можут складати пропозиці в писемній або електронічній формі. Перша з них винна быти зложена або выслана до містецкого уряду міста, а друга переслана електронічном почтом на адрес: gmina@bialybor.com.pl.
В ціли доброй промоциі пропозициі зміны улиці Жытомєрского на улицю Новосільского, вєдно зо зголошыньовым формулярьом, добрі долучыти і дополніня, в котрым пояснят ся, чом як раз Юрий Новосільскій повинен остати патроном улиці. Про жытелів Білого Бору, в котрым находит ся побудувана в роках 1992-1997 церков Рождества Пресвятой Богородиці, основным є факт, же Новосільскій є спілавтором проєкту святыні, а предовшыткым выконавцьом розпису і іконостасу. В узасадніню до проєкту чытаме попри тым про чысленны осягніня Новосільского, так в науковым, як і артистичным просторі. Деталі, предовшыткым про жытелів Білого Бору, мож найти за мотузком.
Юрий Новосільскій народил ся 7. січня/януара 1923 р. в Кракові в родині лемківского походжыня, котра за роботом пришла до міста, але перше жыла в селі Одрехова, недалеко Санока. Малярскы академічны студиі робил надзвычайні долго. Почал іх за німецкой окупациі в 1940 р., пак од 1945 р. продолжал, жебы закінчыти іх аж в 1961 році. Был професором краківской Академіі Штукы. Малювал акты, натурморты, пейзажы, але найшырше знане єст його іконописаня. В пятдесятых роках творил розписы в чысленных римокатолицкых і православных храмах. Постепенно охабил світску тематику і занял ся выключні сакральном штуком. Почал быти знаний як вызначний християньскій теолоґ і філософ. Новосільскій отримал званя доктора honoris causa Ягайлоньского Університету в Кракові та чысленны нагороды і державны одзначыня.
Все зазначал свій лемківскій рід. Цінил сой Русинів і одкрыто голосил, же хоц сотками років жыли они сусідуючы з західніма народами, то нияк не стратили своіх прикмет. Повідал, же через тото не боіт ся асиміляциі Лемків. Одышол 21. лютого/фебруара 2011 рока в Кракові, де є похований на Раковицкым Цмонтери.
В нашых подкастах радия ЛЕМ.фм находит ся цінне награня з архіву проф. Олены Дуць-Файфер, записане з нагоды 70. річниці народин Новосільского в 1993 році. На основі той бесіды опубликувана была статя в Лемківскым Календари 1993 (до 70-літя Новосільского). Темы звідань і бесіды поможут в познаню одношыня Новосільского до його лемківского походжыня і Лемковины. Слухати мож – гев.