В четверь 8-го децембра 2016-го року у Вігорлатьскім музею в Гуменнім мала вернісаж выставка ікон, котру мож видіти аж до 31-го януара 2017-го року. Орґанізатором выставкы є Пряшівскый самосправный край, Вігорлатьскый музей в Гуменнім, Обчаньске здружіня Іконы і фірма Hour.
Выставка обсягує шістьдесять выставльованых ікон, котры походжають із пріватной збіркы Міална Урбаніка. Векшына ікон была написана в Росії і в Ґреції у 18-ім і 19-ім столітях.
„Інтереснов є колекція штирьох розмірово єднакых ікон із Булгарії з выображіньом апостолів і ікона, котра походить зо Словакії з Богородіцьов Трируков,“ інформовала словацькый денник Korzár Яна Федічова з Вігорлатьского музею.
Як інформує денник, найвекшов іконов з розмірами 108 х 68,3 цм є ікона російского іконописця датована до року 1880. Найменшов, но выготовліньом унікатнов іконов на выставці, є Казаньска Богородіця. Ікона была написана в Росії коло року 1895 як паломницька ікона, называна і ківот.
В рамках вернісажі одзвучала і лекція декана Православной богословской факулты Пряшівской універзіты в Пряшові проф. Яна Шафіна, PhD., котрый участным приближыв тематіку містічного обсягу ікон як традіції хрістіаньскых церьквей выходного обряду. На вернісажі выступав і Метрополітный освітній хор Православной церькви на Словакії під веджіньом Надежды Січаковой, абсолвенткы Московской духовной академії.
ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА