Підкарпатя очами Німцовой в Братіславі

В Братіславі мож теперь видіти інтересну выставку, котра презентує сучасный жывот Русинів на Підкарпатю, але і їх минулость. Выставка є проєктом Луції Німцовой під назвов KHRONIKY / XРОНІКИ.

Луція Німцова є словацька фотоґрафка русиньского походжіня, котра закінчіла Інштітут творчой фотоґрафії Філозофічно-природнонауковой факулты Слезькой універзіты в Опаві, Чеська републіка, і потім продовжовала на Державній академії вытварных умень (Rijksakademie van Beeldende Kunsten) в Амстердамі.

RUSNACI / RUSYNS

Русинам не є незнама. Русиньску публіку заінтересовала вже проєктом RUSNACI / RUSYNS, котрого перша выставка вєдно із презентаційов книжкы з єднакым названьом проходила у 2006-ім році в Шарішскій ґалерії в Пряшові. Од того часу быв проєкт выставленый на дакілько місцях на Словакії.

Проєкт RUSNACI / RUSYNS, котрый робила Німцова од року 2005, быв присвяченый людям, котры были выселены із своїх сел з причіны будованя водной перегороды Старина. Німцова ословила ґрупу молодых людей, потомків выселнців із сел Старина, Дара, Руське, Смолник, Велика Поляна Острожниця, і Звала, якы были населены головно до Снины і Гуменного, жебы зозберати з родинных архівів фотоґрафії, співанкы, авдіо і відеозаписы, котрыма бы вказали, як жыли їх родічі, бабы і дідове, і як жыють они днесь. Мултімедіалный проєкт, котрый быв выставльованый має і свій інтернетовый сайт RUSNACI / RUSYNS, де мож видіти і чути часть споминаных зозбераных документів.

KHRONIKY / XРОНІКИ

Луція Німцова ся по роках знова вернула ку темі, котра є їй близка, кідьже сама говорить, же має русиньске походжіня. Талантлива фотоґрафка жыла до своїх шестьох років у бабы і діда як раз в селі Старина, котре было у 80-ых роках 20-го столітя зо споминаных причін выселене. Ліквідацію села сама означіла як травму, котру пережыла. Но в новім проєкті Німцова зачала обявльовати теріторію бывшой Підкарпатьской Руси і Русинів „з другого боку граніці“.

KHRONIKY / XРОНІКИ зачала фотоґрафка робити у 2014-ім році. На проєкті співпрацовала із умлецьом зо Скотландії Шотом Добім, з котрым ся реґуларно вертать до днешньой Закарпатьской области Україны, на теріторію Карпат, де жыють Русины.

В авдіовізуланім проєкті документують каждоденный жывот тамтешніх жытелів посередництвом відеа, фотоґрафії, тексту і звукового запису. На розділ од традічных дукументарістічных метод умелці вырішыли свою роботу назвати фолковов оперов, архівом співанок, оповідань, музикы, перформенс і теренных записів, на граніцях етноґрафічного документу і музичного театру.

„Хронікы означують народны співанкы, співаны на весілях, похоронах, хрестинах, при вербованях, роботах на полю, в лісі в хыжі. В тых співанках ся із ґенерації на ґенерацію переносить народне знаня о властній історії і културі, в їх текстах ся стрічають мала і велика історія: любов, война, родина, смерть, односины, насиля, туга і ненависть. Каждоденный жывот і політіка зливать ся до оралной історії глубоко врытой до памяти тамтешніх людей. Авторы приношають іншый погляд на Україну, образы і звукы, котры бы сьме в медіах не нашли,“ пише ся на сторінках ґалерії KROKUS ку выставці.

Частьов проєкту KHRONIKY / XРОНІКИ є і Німцовой відео під назвов Байка, котре авторка характерізує словами: „Байка має намагу захопити пріватны, скрыты реалности, вылучены із історічного оповіданя реґіону. Гірьскый hardcore rap, ретро-фемінізм і двосмыселный hip hop мають все што повісти.“

Проєкт KHRONIKY / XРОНІКИ мав свою вернісаж 11-го новембра 2016-го року а посмотрити собі го мож аж до 14-го януара 2017-го в ґалерії KROKUS (ул. 1. mája ч. 3) в Братіславі. Часть проєкту  мож видіти і на офіціалнім інтернетовім сайті за тым мозузком.

Жрідло фотоґрафій: khroniky.tumblr.com

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА