В днешнім євангелію Ісус указує двох людей в двох сітуаціях. I то богача, котрого не называть меном, i Лазаря, бідного чоловіка, котрый лежыть при воротах богача і просить хоць лем одробинкы з його стола, но і тоты му нихто не дав. Tак переходить час. Єдного в богатстві і роскоші, не думать на душу, на смерть, лем на легкый жывот. Другого в болести, трапліню. Але він не скаржыть ся на свою судьбу. Зношать в тихости вшытко. Но сутуація ся разом мінить. Умер Лазар, і з болести, трпаліня, струпів є перенесеный ангелами на місце радости. І богач умер і похорорнили го. Бізовно і похороны тых двох не были єднакы. Але богач находячі ся в аді, в муках, теперь собі споминать на Лазаря і просить Авраама жебы го післав освіжыти му язык. І як ся не дасть, просить го післати ку його братам. Але Авраам му одповідать, же мають закон і пророків. І як їх не послухають, не поможе ани кібы дахто воскрес із мертвых. Тым образным прикладом Ісус вказує і нам, де є правдиве богаство – вірити словам Божым і жыти подля них. А коли ся і з нами зминить сітуація і закінчіть ся час земного жывота, ангелы понесуть нас ку Господу на місце блажености і покоя. Дайме собі вопрос: Кому мы віриме? Хрістови, котрый пришов на землю, жебы нас освободив не од земного терпіня, але од вічного? Земне скоро переходить, але вічне зіставать вічно. Або віриме духу того світа, котрый нам говорить як тому богачови: Ужывай собі жывота? Но памятайме, же і про нас прийде тот день зміны, то є кінця земной пути. Просьме прото, жебы быв і про нас щастливый як того Лазаря, а не бідный, як того богача. Слава Ісусу Хрісту!
Фото wikipedia.
ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА