Не треба дириґента, коли ходит о фольклор, о автентичну народну творчіст. Власні о тым днеска бесідуєме з дириґентом, музыкознавцьом, педаґоґом, професорком Ружомберского Католицкого Університету, екс-ґенеральным консульом Украіны в Пряшові.
З дітинства доокола Олі звучали лемківскы народны співанкы. Село Гутиско в бережаньскым районі тернопільской области, де в 1955 році ся вродила наймолодша дітина в родині різбяря Григория Бенча, долго іщы жыло по-лемківскы. Навет учытель, котрий вчыл найменьшы діти, радил до них лем по лемківскы. Але мусіли проминути рокы, жебы аспірант кыівской консерваториі Ольга Бенч, пишучы дисертацию, зрозуміла велику цінніст автентичной лемківской пісні і рідной бесіды. Она рече: «Лемкы выспівали вшытко, што єст на небі, на земли і доокола нас; вшытко, што видиме і што одчуваме.»
Бесідуєме тіж о тым, ци маме толерувати выконаня лемківской народной співанкы з бандуром ци баяном. Наприклад, ци то буде правдива лемківска співанка, кєд єй выконує бандуриста Дмитро Губяк? А тіж радиме о тым, як хоснували фольклор ріжны композиторы, о ріжных трансформациях народной пісні, што выросне на конари, як народну культуру прищепити на академічне дерево. Дознате ся тіж, хто платил за кажду лемківску співанку по 15 злотых і што з того вышло.
А о тыжден уж будеме бесідувати з Ольгом Бенч о цілком інчых річах. Але зас буде цікаво.
Премєру проґраму «70%» можете послухати в суботу, 12. листопада/новембра 2016 р., в радию ЛЕМ.фм о 20.00 год. за русиньскым часом.