Три жены про мир і войну, вертаня і выгнаня, про наймилійше в світі село Смерек…
Днеска зас о селі Смерек на бойківско-лемківскім пограничу. Про чарівний ліс, котрий трикрат своіх люди ратувал. На четвертий не встиг. Про святу воду в ріці. І про великє циґаньство взглядом малы люди…
Павлина Погляд ― тота, котра в білій куртці, з вязанком зіля-мелісы ― оповіст про даруваного коня, якому не вартало зазерати в зубы. Анастазия Ревак ― з правой стороны ― оповіст про весільный вінец, котрий злетіл з молодой, про молоко для кота. О тым, як жытелі Смерека трафили до Якутиі. А Галина Лазаришын ― ґаздыня той загороды ― оповіст, што все несли на родины, про Кулиша, якій частувал цукрьом і про дзбаночок просто з Парижа.