Уж днес о 20.00 год. за місцевым часом (о 19.00 за лемківскым) во Льові в клюбі Underground (ул. Коперника 17) буде проходила презентация дебютантского кружка львівского ансамблю Lemko Bluegrass Band – якій, як сам о собі бесідує, грат лемківскє буґі, карпатскій блюґрас, гуцульскій блюс, а ціліст довершат американьскым кантри. Чекаючы на презетнацию платні, а тіж і для тых вас, котры не будут мочы быти днес во Львові – специяльні для хоснувателів порталю ЛЕМ.фм, ансамбль прислал співанку під назвом Марічка з іх премєрового кружка. Запрашаме до слуханя і до почытаня короткого інтервю, якє повело ся в тым передпремєровым, барз горячым для ансамблю часі, провести з єдным з його членів – Ростом Татомиром.
Што робите наштоден? Як то ся стало, же зачали сте разом грати?
Вшыткы хлопці, окрем мене, сут професийныма музыкантами по львівскій консерваториі. По професиі єм ґрафічний дізайнер і тіж наштоден роблю в ґрафічным студию. Вшыткы разом знаме ся уж оддавна, зато же не так вельо музыкантів во Львові грат фольк та спіплпрацували сме при ріжных проєктах. Хлопчыска скорше грали в ґрупі Люди Добрі, котра, на жаль, розпала ся. А я грам іщы в фольк-бенді Бурдон. Іщы до недавна при львівскій Дзизі [львівска клюбо-кафе – ред.] была файна спільнота довкола Етноклюбу. Там каждий віторок были фольк-концерты, показы фільмів і вшелеякы джем-сейшыны, де мы вшыткы цимборували і прібували грати разом. То были суцы і барз веселы часы. Товды же сформувало ся вельо файных проєктів.
Як долго носили сте ся з награньом платі і де сте єй записали?
Сам процес выданя диску был дост долгій. Записувати зачали сме іщы в минулым році і обіцяли сме альбом нашым любителям уж дост давно, але пак мусіли сме змінити спосіб запису і накладаня окремых інструментів. Тіж вельо часу заняли нам мікусваня і мастерінґ записів. Але, вкінци, альбом єст готовий і днес, на Миколая, будеме го презентувати в клюбі Underground во Львові, а выдал го нам «Наш Формат» – єдна з найвызначнійшых компаній, якы занимают ся выдаваньом і дистрибуцийом украіньской музыкы і книжок.
Што найдеме на платни? Хто одповідал за аранж?
На альбомі, якого назва то просто Lemko Bluegrass Band, помістили сме 10 треків, якы обнимают лемківскій, ци радше шырше, карпатскій фольклор, та не лем. Хоснуєме вельо ріжных влиянь, якы мішаме так, як нам ся подабат. До того граме зо стилістычным влияньом американьской або інтернацийональной музыкы – блюґрасс, блюз, джаз, свінг та вельо інчых. Аранжуваньом вшыткых пісен і танців занимал ся цілий ансамбль, вшыткы члены ЛББ.
Де і як находите співанкы? Чым суґеруєте ся при выбераню пісен?
Неє на тото простой рецепты. Як ся нам трафлят файна пісня, ци то наша караптска, ци даяка американьска, інтеґруєме єй в репертуар і находиме цікаву та ориґінальну інтерпретацию. Не хочеме робити єй так як вшыткы. Не сме автентычным ансабмльом, жебы грати так, як перед 100 роками. Хоц тото давне выконаня барз любиме і ціниме, што більше, самы хоснуєме акустычны інструменты для чыстого, жывого і правдивого звучаня. Зато нияк не хоснуєме електронічных інструментів, прото і назвали сме альбом Lemko Bluegrass Band, бо находиме вельо спільного з народным музыкуваньом, котре існтувало, та денеде іщы дале істнує, в горах, в Карпатах і в Апалляхах [горы в Пілнічній Америці – ред]. Хцеме вказати, же як молода ґенерация знаме і ціниме співанкы своіх предків, але тіж хочеме презентувати іх якістні, цікаві, без кічу ци туньой шараварщыны.
Більшіст співанок находиме в архівальных записах. Іх є барз вельо, а так мало ся іх знат і слухат, зато хочеме дати ім нове жытя. Окремым є іщы феномен того, же коли іміґранты з Украіны ци з Лемковины іхали до Америкы і там ся дружыли, тіж з тамтышніма музыкантами ,то творили музыку, яку знали і памятали з рідной землі, але грали єй уж на американьску манєру. Або співали центрально-украіньскы козацкы пісні по закарпатскы ци по лемківскы. Выходило вынятково унікальні і музычні барз цікаво. То мож бы назвати сой такым украіньско-американьскым кантри. Зато і мы барз ся цікавиме том музыком. Тым барже, же найскоршы записы украіньской традицийной музыкы были реалізуваны в 1920-30 роках в ЗША і в Канаді. І то є тіж капинка істориі украіньской музыкы, бо вельо тых пісен в нас уж не знают і не співают.
А мате може даякы авторскы композициі?
Ні, практычні вшыткы композиці сут традицийны. Маме іщы пару пісен американьскых авторів (пісні Мотоцикль і Тесляр). Хыбаль в анґлийскым Мотоцикли вставили сме свою єдну стрічку, яку адаптували по закарпатскы. Є іщы співанка Космонавт, котру адаптувал на украіньскій язык наш колеґа Зорян Безкоровайний з тернопільской ґрупы Nameless.
Де найблизшы концерты і де буде мож купити альбом?
По промоциі нашого кружка, заграме іщы на показі анімацийного фільму Baba’s Kitchen, котрий зробила наша знаєма, Канадийка Стефанія Туренко і до якого мы записували звуковы стежку. Будеме присутны на показі фільму і заграме пару пісен. Альбом буде мож купити в нас, на концертах і, надію ся, же буде доступний в склепах і на сайті «Нашого Формату».
І на конец – ци дахто з вас є Лемком? 🙂
Кєд іде о тото, то праві вшыткы з нас мают хоц кус лемківкы корені. Ту де жыєме, то нормальна справа. Я сам вродил єм ся в Ужгороді, моі дідо і баба з маминой страны сут Русинами з центрального Закарпатя, але баба і дідо по няньовій леніі сут Украінцями з Галичыны. Баба была выселена з Любачова (тепер по польскій стороні) вчас Акциі Вісла.
Барз дякую за бесіду.
Інтервю перевела Наталія Малецка-Новак