Сополиґа бы мав абдіковати сам, іншак бы мав быти одкликаный

Чітаючі зачаток статі Роксоланы Савчин на україньскім порталі Вголос  о тім, як путовала по історічных україньскых єтнічных землях, котры ся по Другій світовый войні приділили іншым державам, бы єм собі, хоцьбы зо слабшыма знанями із ґеоґрафії, знав представити будьякый фалаток земли. І кідь єм опачного погляду, а то, же по Другій світовій войні Сталін Українцям земли зъєднав а докінця їм придав і то, што їм ниґда не  не належало. Але кідь єм ся дізнав, же авторка пише о Свіднику, зясь раз єм собі подумав, же із моїма знанями ґеоґрафії і історії, можу іти на олімпіаду а в змаганю зо журналістами тіпу Савчин, буду жярячов звіздов. Шок із ґеоґрафічных а історічных знань, котрый уж ани не є шоком, бо на фалсіфікацію тых фактів із боку Українців єм звыкненый, але вычеряв шок із далшых, свіжых публічных выражінь, котры в статі презентує Мирослав Сополиґа, директор Музею україньской културы у Свіднику.

Пару років тому, як Мирослав Сополиґа в Ужгороді на пресконференції повів, же Русины досправды не існують і же є то лем рух дакіклько псіхічно хворых людей. Тото повів чоловік, котрый є працовником державы, котрый бы мав сповняти моралны условії про таку роботу і не мав бы переступати законы. Навеце „науковець“. Же уж втогды єствовало підозріня, же закон переступив і мав быти мінімално одкликаный із функції, кідь нє рівно притягнутый перед судну одповідность за ганобіня народа – коло 33 тісяч Русинів на Словакії, через 10  тісяч в Польщі, коло 16 тісяч в Сербії, нажаль незнаный рахунок на Україні і далшых тісячів в іншых державах світа, якось никого одповідного в державных інштітуціях барз не інтересовало. Самособов, по тім, што на то звернули увагу русиньскы орґанізації на Словенську, статя з пресконференції ісчезла з інтернету і „было по проблемі“. О тім, жебы му його надряджены дали холем домашню задачу стораз написати: „Не буду ганобити іншый народ,“ не знам.

І так, чоловік бы собі подумав, же по тім, што, істо з його ініціатівы, мусили стягнути статю з його позначками на адресу Русинів, жебы ся крыв, буде директор музею зважовати слова, і буде мерьковати на свій язык. Тот, што мать за зубами, ні тот, котрым бісідує. Але нова статя потверджує, же Сополиґу не заставить якбач нич, лем одповідность перед законами.

Директор мав подля статі Роксоланы Савчин бісідовати о тім, же „нас“, значіть Українців, розділили міджі дві меншыны. Кідьже не повів хто розділив, препредпокладам, же Сополиґа в своїх коншпірачных теоріях не знать выбрати, ці то была Америка, жыдівскы корпорації, свободны мулярі – мейсоны, ілумінаты або біціґлісты. Тадь тоты „все можуть за вшытко“. Покля пан Сополиґа глядать одповідного, я бы єм му лем повторяв, же нихто никого не ділив, лем ся Русины свободно можуть зясь голосити ку свому а тото і роблять.

Друга лож і зневажованя народа пана Сополиґы є о тім, же бісідує о нашім руху і прирівнавать го ку сучасным діям на Україні, ку сепаратізму. Докінця бісідує о тім, же русиньска народность є вызнана а україньска ніт. А Полякы выдумали таксамо лемківску народность. Также, кібы сьте, дорогы Русины, хотіли знати, што суть нашы новинкы, книжкы, фестівалы, што є выдаваня нашой музикы, ці фунґованя радіа, знайте, же є то сепаратізм, котрый ся дає порівняти зо сепаратізмом на Донбасі, і не іде нам о нич інше лем розбити державу. Зо статі мі уж не є ясне, ці і мы робиваме Україну, або мы сьме ту на то, жебы сьме розбивали Словакію, Польщу… а зато нас власти в нашых державах вызнали, бо то підтримують. Як бонус уж лем доповів, же наш рух є ничім необґрунтована пропаґанда.

Сополиґа самособов маніпулує з фактами, кідь бісідує, же од 1950 року на Словеньску жадны Русины не были. Не бісідує уж о тім, чом ту не были, і же така можливость, голосити ся к Русинам ани не єствовала. Єдночасно протиречіть самому собі, кідь бісідує, же україньскый музей має експозіцію, котра вказує історічный, соціално-економічный і културный розвиток карпатьского неселеня, котре ся называть: Русины, Руснакы, Лемкы. І задачов музею є зберати, пропаґовати і хранити памяткы матеріалной културы Русинів, Лемків, „котры ся днесь называять Українцями“. Также з тым выдуманьом Русинів, ці назвы Лемкы то якбач не буде так, же сьме собі єй выдумали. Бо кібы гей, чом тоты слова хоснує пан Сополиґа? І чом так неуступно хотять зістати коло назвы Союз Русинів-Українців СР і не зроблять Союз Українців? Правда є така, же то якраз назва Українці на наше населеня была выдумана. Выдумана комуністами а пан Сополиґа і 25 років по тім, што режім скінчів, як добрый „товарищ“ служыть українізації, котрой способом роботы є лож. Лемже його слова, не суть лем слова хлопів в корчмі коло пива, але суть то слова представителя державной інштітуції, котры в многых припадах гранічать з порушованьом людьскых прав і законів, котры суть у нас в платности.

На конець, з єдным єм зо Сополиґом согласный. Скаржыть ся, же вісем раз мінила держава назву музею, аж у 2007 році дали назву Музей україньской културы і в Пряшові зробили намісто того русиньскый музей. Мате правду, пане директоре, вшытко тото были хыбны крокы. Жаден музей в Пряшові нетребало, лем требало дати назву музею у Свіднику русиньскый. І было бы по проблемі.

Хоць выступы тіпу Сополиґа беру як сімптомы аґонії Русинів-Українців, котры кінчать з дыхом, што видно на резултатах перепису, на страчаню школ, сімптомы, котры так цілком уж не знають овладати, думам собі, же одповідность за такы выступы мусять мати. Сополиґа бы мав абдіковати сам. Знаме, же то не зробить. В тім припаді, кідь в нас платить закон, конштітуція, міджінародны договоры ітд.м а головно моралный предпоклад на выконаваня фунцкії, мав бы быти одкликаный.

Петро Медвідь, Пряшів

(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm)

Мотузок на коментовану статю:  http://vgolos.com.ua/articles/muzey_ukrainskoi_kultury_u_slovatskomu_svydnyku_ekskurs_156186.html

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА