Дорогі браты русины, подкарпатські,
государствообразуючі, и загалом – історичны,
карпатськы русины, и вшиткы русины,
што не по своюй воли розсіяны по всёму світу!
Христос Раждаєтся! Славите Ёго!
В дні празника Рожденства ХРИСТОВА, довєдна из усіма християнами світа, сяткуєме торжественно и мы, русины, Рожденіє Богомладенца Христа Месії. Віриме и співаєме в колядках же «Божая Мати породила Бога Слова», «од корене Давидова», Котрый «нашым тілом облечеся и Іисусом наречеся»! И сим співом колядок мы свідчеме из Іоанном Богословом, же Бог явився нам именно во плоти! И лем діти антихристовы йсе одмітуют! Бог Отец послав Своёго Сына, «обы спасти сись світ од гріха и смерти во вік», в том числі и нас, русинов!
Ныні наповняются радостьов сердца всіх християн, бо, як співаєме на вичурни: «посітив нас звыше Спаситель наш, Восток востоков», и «сущия во тьмі» бездуховности и «сінях смерти» «обріли мы истину во Христі Іисусі». (світилен Рождества Христова).
Сись світ уже 2000 років стрічат Іисуса Христа не госте- приємно. Не дав му ся даже родити в світлуй хыжи, а лем на майорни, в пригороді Віфлеєма, в худобных яслях для маргы.
Про йсе співают русины подкарпатські так:
Замість хыжкы в Іисуса лем на майорни яслі вертепа,
Замість скатерти под Іисусом — солома тепла,
На убрус дыхают бытлятка — свічка світить у ночи,
Бо не было їм ліпшого міста де спати лячи.
На вшиток вертеп пахне соломов и сіном,
Сокотят Го ангелы и Йосиф сміло.
Звізды му світять, вівці го гріют во яслях,
Багаті плачут, царіє трясуться в палатах!
Адам и Єва, и ушиток Карпатськый КРАЙ,
и мы з нима встаєме и вертаємся в Рай!
Колядуєме Му: Слава Господи Тебі,
Будучи спасені через Іисуса на небі!
Рожденство Христа – Довольство великым,
Радость малым и всім кого Бог закликав!
Иде ид нам Святый вичури з Рождеством Месії!
Обы русина мирного и схопного поддержати мрії.
Обы не датися очередным вызволителям асимілёвати,
И русинами ся до скончанія віка опстати!
Всім извістно, же каждый, самый малый народ, має од Бога выконати якусь свою духовно-історичну місію! А яка же місія в нас, русинов карпатськых? Сама благородна и архиважна: сокотити віру Христову и кирило-мефодієвську традицію в ослабіващій духовно Європі.
В самому ділі, РУСИНЫ ВСЕ ЙСЕ ЗНАЛИ ЖЕ: мир – майбульшоє приобрітеніє русина-христианина. Мир с Богом и людьми – залог будущности народа и нації! Мир и радость в сердцю чоловіка – май великоє багатство фамиліи и народа.
Як и апостол Павел учит, же Царство Божоє – йсе праведность, и мир, и радость в Духови Святому(Посланіє к Римлянам, 14.17). И при рожденіи Іисуса ангелы на небі провозглашали: «Слава во вышних Богу, и на земле мир, именно в людях благой воли!..» (Од Лукы, 2.14). А в душах безбожных мира не є… и быти не може, бо в них не є Христа!
Будучи на граници двох цивілізацій, мы, РУСИНЫ, як и древні грекы, ставали сьме часто жертвами постоянных окупацій, анексій, депортацій, припрятаных под лозунгы очередного «освобожденія» од австрійців, од мадярів, пак од чехов ци од советськых визволителюв. Но при туй вонкашнюй несвободі, мы, русины, як и древні грекы, всіх нашых т.н. некликаных «освободителюв» незмінно покоряли свойов віров, добротов, теплотов, духовностьов, колядками, даючи їм возможность найти (не в язычеськых Гімалаях, як глядали ото німці), а в нашых святых Карпатах, чисту и неподділну євангельську духовность, древні знанія про Христа и сохранену не розділну древность русько-славянську!
Мы в історійи зриме, же усі наші сусіды, усе нас єден од другого часто освобождали и каждый раз провбовали асимілювати под себе, писали нам історію. Но, як пише наш художник Федор Віцо, вічно увіряли нас освободителі же їх язык – и є наш материнськый язык. А Бог усе розобє їх планы очередныма переділами Европы, при котрых, аж побідит Запад – мы сама восточна часть, аж побідит Восток – мы сама западна часть!
Ци, як співатся у русинськой співанці:
Мы, русины, выжили при всіх «-ізмах»,
Пережили свойих ворогів,
Та й вандалізм націзма,
Не побідив русинов!
А тайны в сёму не є! Мы всім нашым недругам кажеме:
Майте на виду – Сама Божа Мати полюбила русинов из того часу, коли мы, русины, из древности Кирила и Мефодія, полюбили Єя Сына, Іисуса Христа!
Так нашы Карпаты стали для Богородицы другым Афоном!
В сисі світлы рождественськы дны мы, РУСИНЫ, особенно молімся Богу, Іисусу Христу, най нам даруєтверду віру, мирноє житіє, сохранити нам и надале общу памнять національну, «же мы, карпатськы русины – єсьме древні, докиєвські и до новгородські, русины» – самый древньый славянськый народ Європы од Карпат до Альп, котрый помнит генетично часы Великой Моравии и Болгарського Царства ищи до прихода мадяров. Русины помнят же достали од святых Кирила и Мефодія перевод Святого Писанія на свуй русинськый язык в 9 віці – позад 863 года!
И таков древностьов свого языка як русинського не многі ся народы можут похвалити!
Но та пак ци не великый сесе дар Божый же празднуєме 1150 літіє Крещенія Карпатськой Руси?!
Просвіщаючися благодатныма лучами возсіявшого нам во Віфлеємі світа Христова, не взираючи на перепоны, обновім братолюбноє РУСИНСЬКОЄ карпатськоє общеніє нашоє!
А в єдинодушіи істинної віры и єдиномысліи любви, из веселієм ліпше восхвалиме родившогося Богомладенца Христа, пришедшого и ради нас, русинов, на землю, обы «взыскати и спасти погибшоє» (Лука. 19, 10).
Тумановатый безбожный світ, утративши Бога, присячує годы зміям, заяцям, коням, и всякуй скотині, бо щи вірят, же їх предкы походят из малфы!
А мы, русины, ЯК И ПЕРЕД СЬЫМ, и сись новый гуд присвятім нашому Богонькови – Іисусови Христови, што дав нам великоє достойинство родитися боголюбивама мирныма русинами. Сим мы ся особенно гордиме, и будеме ся надале держати свого отцовського, русинського, до скончанія віка!
Знаєме добрі, же Бог на страшном суді обратится ид людям всіх націй на їх материнськых языках! Тогды, ко спознат свуй материнськый язык, тот и прийме награду од Бога! А ко свуй материнськый язык бездумно стратит, ци обмінят на довжность чиновника, тот Божый зов не збирує порозуміти, и опстанеся поза Раём Небесным, як оты пять юродивых дівок из причты Ісусовой.
Желаю нам, русинам, в Новому 2014 годі множество щедрот и изобильноє благословеніє звыше, в продолженіє всёго наступающого времени!
Віриме, же 2014 гуд буде для нас, русинов, и у нашых чаяніях успішный.
Христос Раждаєтся! Славите Ёго!
мітр. прот. Димитрий Сидор, Ужгород
ТЕКСТ НАПИСАНИЙ ПО ПІДКАРПАТЬСКЫ