Председа словацького парламенту, котрый є єдночасно і председом Словацькой націоналной партії (Slovenská národná strana – SNS), бы дав Русинам депутата в парламенті. І жебы не быв хтось діскрімінованый, дав бы і іншым народностям депутатів, котры бы їх заступали в парламенті. Андрея Данка такым способом „просвітило“ почас навщівы Румунії, де быв посмотрити румуньскых Словаків.
Данко якбач аж почас навщівы Румунії обявив теплу воду і дізнав ся, же народностна політіка Букурешті є о штоська далше, як народностна політіка Братіславы. Оно бы на Данковій „народностній беневоленції“, котра го поїмала в Орадеї, не было нич смішне, покля бы председу парламенту і SNS не пронаслідовали його высловы з не так давной минулости.
Данко од свого вступу до парламенту по выборах в марці того року бавить цілу Словакію. Як председа єдной із коалічных партій, но головно як єден із трьох найвысшых конштітучных діятелів – председа парламенту, діставать, самособов, много медіалного простору. Чоловік даколи лем німо сідить і роздумує, што властно „автор хотів повісти“, бо його калічіня словацького языка є на уровни такій, же бы міг сміло конкуровати наприклад мадярьскым політікам, на котрых видіти, же словацькый язык їм не є природным, лем навченым. Но омного смішніше, як Данковы словны жонґльованя, є про мене Данкове обернутя ся ку Богу і меншынам, котре ся намагать потвердити холем раз за тыждень.
Є правдов, же од перевзятя функції председы SNS у 2012-ім році Андрей Данко намагав ся презентовати бывшым председом морално і політічно здецімовану, міцьно протимадярьску і протиромску партію як штось нове, почливіше, што є збудоване на основах історічной SNS, но позбавлене як раз того, што їх дістало до декаденції такой, же зістали мімо парламенту. Но бісідам о чісто патріотічній партії, котра не мать проти никому нич, лем любить свою отцюзнину, протиречіли різны выголошіня Андрея Данка, головно перед комуналныма выборами у 2014-ім році.
Втогды ся наприклад обув до председы мадярьско-словацькой партії MOST-HÍD, за котру кандідують і дакотры Русины, Белы Буґара, на котрого знова раз вытягнув „мадярьску карту“ і бісідовав о тім, же Буґарови іде лем о теріторіалну автономію про Мадярів на Словакії. Што, самособов, Буґарова партія ниґда не мала у своїм проґрамі.
Своє од нього в тім часі дістали і Русины, кідь в телевізній діскузії повів, же з Буґаровым MOST-HÍD вже співпрацують і Русины, і же ся зохабили завлечі до гры о теріторіалны автономії, што видів як небеспеку про Словакію. Было то в часі, коли Округлый стіл Русинів Словеньска говорив о можливостях вытворіня народностных самосправ, што платформа дала і до свойой пропозіції закона о народностных меншынах. Самособов, же ся Округлый стіл Русинів Словеньска діштанцовав од будьякой співпраці нелем з партійов MOST-HÍD, але од співпраці з політічныма партіями обще. Так само ся діштанцовав од будьякых думок о теротіралных автономіях, котры бы мали за ціль розбивати державу, бо Русины хотіли лем културны самосправы – рішыти о своїй културі і школстві самы, не подля того, што надіктують урядници в Братіславі.
Неперешло много часу і як раз Данко є тот, хто співпрацує з Белом Буґаром і партійов MOST-HÍD, а не Округлый стіл Русинів Словеньска. По марцовых выборах суть буґаровці коалічныма партнерами словацькых націоналістів. І одвтогды не є єдной вызначнішой прес-конференції, де бы Андрей Данко не повторяв, як є вдячный за то, же му Бог дав скушеность быти в коаліції з народностнов партійов, же Бела Буґар є його колеґа, а уж і приятель. Днесь докінця не говорить, же даяка меншына хоче автономію, а сам собі по навщіві Румунії знать представити меншынову самосправу. Бо мати депутата в парламенті, котрый там є лем на основі того, же заступать меншыну, є de facto так само форма народностной самосправы. І чудуй ся світу, така самосправа, о котрій говорили і Русины, жадну державу не розбивать, ани не хоче розбивати. Навспак, меншына собі і такым способом може лем реалізовати своє конштітучне право – рішыти о справах, котры ся їй дотуляють, сама. А то іщі Данко може не знать, же як піде до Мадярьска ці Сербії, чекать го єднаке несподіваня, же меншыны там мають подібны формы самосправы як в Румунії і державы ся досправды на основі того не роспадуть. А може суть тым і міцьнішы.
Веце як щірость в Данковых думках о депутатах про меншыны і в штотыжденнім дякованю Богу за нового цімбора Белу і його партію, виджу у председы парламенту вылічіня моцьов. По марцовых выборах была барз легка математіка, жебы поскладати потрібну кількость депутатів до коаліції і вытворити владу, в котрій бы Данкова SNS мала вплив і здобыла міць. Тадь о то в карьєрі політіка, котрый ся поставив на чоло втогды непарламентной партії, цілый час ішло. Но і в такім припаді ся забывать на вшытко, што было, докінця і „ідеалы“ мож в дакотрых припадах одшмарити, і смотрить ся на то, што і як бы ся дало, жебы сьме вшыткы были спокійны. Міць, або ліпше повіджено можливость єй мати, вылічіть вшыткы проблемы і протиходности.
Но і не треба забывати ани на другый аспект, і то, же реалні тримати в руках міць значіло вже у неєдного політка, і веце радікалного як Данко, же зо своїх міцьных слов мусив упустити, і інтеґровати ся до реалности, в котрій ся зобудив. І то грає самособов свою роль в припаді Данка.
І так є днесь з Данка патріот, а не націоналіста, котрый лем любить свою отцюзнину, но простор уж на Словакії видить і про меншыны. Не знам, ці собі з Буґаром минулость выдіскутовав, но Русинам ся за кривы обвиніня не оправдав дотеперь. І зато собі думам, же є лем выліченый моцьов, котру моментално має. Лемже хто знать, коли ся му верне рецідіва. Не вірю му, і тяжко вірити його думкам, покля досправды не увидить чоловік даякы чіны. Но бавлю ся на тім, яка є міць міцьна.
Жрідло фотоґрафії: Wikipedia.com.
(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm.)
ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА