„Най Бог благословить нашу путь…“ – 25 років русиньской пресы

„Най Бог благословить нашу путь,“ такыма словами перед 25-ма роками 21-го авґуста приговорив ся шефредактор Александер Зозуляк чітателям на першій сторінці першого чісла ґазеты під назвов Народны Новинкы. Народны Новинкы были першов реґуларнов періодічнов пресов Русинів в тогдышній Чехословакії і выникли як пресовый орґан Русиньской оброды (втогды іщі в рамках Чехословакії была назва Русиньска оброды, пізніше, по розділіню Чехословакії, орґанізація дістала сучасну назву Русиньска оброда на Словеньску).

Датум выданя першого чісла собі редакція выбрала як раз на 23-тю річніцю од інвазії войск Варшавского договору до Чехословакії у 1968-ім році, што была рана і заставліня демократізачного процесу в Чехословакії, в рамках котрого і Русины пробовали здобыти назад свої права.

Народны новинкы зачали выходити як двотыжденник Русинів Чехословацькой федератівной републікы. На челі редакції стояв, і доднесь соїть, вже спомянутый Александер Зозуляк, котрый перед тым робив в редакції ґазеты „Культурного союзу українських трудящих“ під назов „Нове життя“, котрой быв куртый час по політічных змінах у 1989-ім році і шефредактором і в рамках ньой зачав выдавати і русиньскый додаток під назовов „Голос русинів“.

До новой русиньской редакції з україньскых новинок „Нове життя“ пришли і редакторкы Анна Кузмякова і Анна Плішкова. З редакції „Дружно вперед“ до Народных новинкок пришла Марія Мальцовска. Пізніше до редакції пришла Кветослава Копорова. Першы просторы редакції были в Театрі Александра Духновіча в Пряшові. Просторы, матеріалне і технічне забеспечіня втогды редакції дав втогдышній директор театру Ярослав Сисак. Председом Русиньской оброды, котра была выдавательом новинок, быв Василь Турок – Гетеш, якый робив в театрі драматурґа.

Іщі перед выдаваньом Народных новинок зачав у 1990-ім році выходити русиньскый културно-хрістіаньскый часопис Русин. Но в тім часі выходив нереґуларно. Його першы дві чісла фінанцовало Общество Енді Варгола в Міджілабірцях. У 1991-ім році часопис Русин так само перешов під редакцію Русиньской оброды і зачав выходити реґуларно. Шефредактором так само став ся Александер Зозуляк, і на обсягу робили редакторы, котры робили і Народны новинкы.

Народны новинкы од зачатку стояли на позіціях, же Русины суть окремым народом, і же є потрібне кодіфіковати язык, што ся у 1995-ім році на Словакії подарило. Ґазета пізніше выходила як тыжденник.

У 2004-ім році ся редакція розышла з Русиньсков обродов на Словеньску. Александер Зозуляк, котрый быв шефредактором Народных новинок і часопису Русин, засновав нове обчаньске здружіня під назвов Русин і Народны новинкы, під котрым споминана преса продовжовала свою діяльность. Русиньска оброда на Словеньску зачала выдавати властный пресовый орґан під назвов Інфо Русин і першов шефредактороков ся стала Анна Кузмякова.

Днесь выходять на Словакії обидві ґазеты. Народны новинкы днесь вже выходять лем як місячник на штирьох сторінках. Інфо Русин є днесь двотыжденник, котрый выходить на дванадцятьох сторінках. Обчаньске здружіня Русин і Народны новинкы доднесь выдавать і часопис Русин.

21-ый авґуст 1991-го року так не є лем датум, коли собі припоминаме на Словакії выданя першого чісла першой пореволучной русиньской ґазеты Народны новинкы. Є то датум, котрым собі припоминаме зачаток реґуларного выдаваня русиньской періодічной пресы, значіть, можеме то брати як зачаток русиньской журналістікы по 1989-ім році обще. Слова шефредактора Александра Зозуляка з першого чісла Народных новинок: „Най Бог благословить нашу путь,“ суть про нашу журналістіку актуалны і днесь.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА