СНМ ся од протирусиньской конференції діштанцує

8-го аж 9-го апріля 2016-го року у Свіднику проходила міджінародна наукова конференція під назвов Українці в історії і културі Карпат, на котру звернула увагу і наша редакція. Конференція была орґанізована Словацькым народным музейом (СНМ) – Музейом україньской културы. На конференції было прияты заключіня з десятьома пунктами, в котрых мож найти протирусиньскы позіції, спохыбньованя екзістенції окремого русиньского народа і русиньского языка.

На основі нашых інформацій дня 31-го мая 2016-го року представителі Русинів на засіданю Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы Рады влады Словацькой републікы (вєдно з тым і членове Округлого стола Русинів Словеньска) Мілан Піліп і Ян Липиньскый одкрыли тоту тему. Представителька Міністерства културы Словацькой републікы, котра была участна на засіданю, конштатовала, же іде о важну справу і пропоновала, жебы ку даній проблематіці было зорґанізоване стрітнутя на міністерстві, жебы пояснити тоту сітуацію. О участь на стрічі проявив інтерес і уповномоченый Ласло Буковскі, котрый хотів, жебы його уряд мав на тій стрічі своє заступліня.

Стріча на міністерстві проходила 30-го юна 2016-го року. На ній было приобіцяно ґенерелным директором Словацького народного музею Віктором Ясаньом офіціалне писемне діштанцованя ся од того документу і од такой реторікы, котра пошырює, же Русины не єствують. Офіціална позіція музею мала быти выготовлена до кінця юла.

Зачатком авґуста членови Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы Рады влады Словацькой републікы і председови Округлого стола Русинів Словеньска Міланови Піліпови пришла офіціална позіція ку спомянутій конференції і заключіням з ньой датована на день 27-го юла 2016-го року. Позіція є підписана ґенералным директором музею Віктором Ясаньом.

„Діяльность музеїв в рамках СНМ коордінує Комісія про музейну документацію култур етнічных міноріт як порадный орґан ґенералного директора СНМ. На засіданях комісії ся посуджують проєкты окремых музеїв і далшый поступ при рішіню сполочного проєкту „Музеї і єтнікы“, котрого резултатом были сполочны выставкы і фаховы і науковы конференції. Вєдно з тым на засіданях комісії ся діскутовало о прінціпах, основах і цілях народностной політікы Словацькой републікы, котры суть про робітників СНМ обовязковыма. Про представителів Словацького народного музею, директорів шпеціалізованых музеїв, як і остатніх робітників СНМ є неприятельне публічно выступати проти той політікы і запівперечати будякій меншыні їй права ці докінця спохыбньовати їй екзістенцію. На тоту реальность веце раз была звернута увага і ПгДр. М. Сополиґы, др. н. (директора україньского музею, позн. ред.),“ пише ся в позіції музею підписаній Ясаньом. Документ так само звертать увагу на то, же права меншын суть закотвены в основнім законі, в Конштітуції Словацькой репбулікы.

„При реалізації конкретных проєктів поступають музеї релатівно автономно і сепаратно. Веджіня музею є о приготовльованых актівностях інформоване. Так то было і при міджінародній науковій конференції  „Українці в історії і културі Карпат“, котру СНМ – Музей україньской културы  презентовав як оцінюючу конференцію ку 60-му юбілею выникнутя музею. СНМ – Музей україньской културы в особі ПгДр. Мірослава Сополиґы, др. н., котрый быв і фаховым ґарантом конференції, не інформовав веджіня СНМ о том, же резултатом буде і приятя заключінь із конференції. Зо спомянутой причіны было про нас великым несподіваньом, же конференція прияла будьякы заключіня. Прияты заключіня суть в прикрім протиречіню з намагов веджіня СНМ прямовати діяльность народностных музеїв в згоді з народностнов політіков державы. Про веджіня СНМ є крайно неприятельне, жебы в рамках Словацького народного музею были прияты заключіня і выголошія, котры запівперечають основу народностной політікы Словацькой републікы тым, же запівперечають окрему екзістенцію Русинів як єдной із державов вызнаных меншын. Веджіня Словацького народного музею ся тым катеґорічно діштанцує од заключінь конференції,“ пише ся в офіціалній позіції музею.

На стрічі на міністерстві дня 30-го юна 2016-го року было Віктором Ясаньом обіцяне і то, же позіція буде публікована на офіціалных сторінках музею, так само, же пожадають о публікованая україньску ґазету Нове життя і сайт ukrajinci.sk, де были заключіня публікованы. Офіціалный сайт музей дотеперь не публіковав тоту позіцію. Так само не маме інформацію о тім, ці веджіня музею пожадало спомянуты медії о публікованя свойой позіції.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА