З історічного календаря

Днесь собі припоминаме 196 років од народжіня вызначного русиньского будителя Адолфа Івановіча Добряньского (1817-1901). Його няньо быв парохом в Рудльові, там ся Добряньскый і народив. Штудовав на Ґімназіях в Левочі і в Мішковці. Пак штудовав фолозофію і право. Свої штудії скінчів на Баньскій академії в Баньскій Щавниці. Ту зістав робити як баньскый інжінір і ставать ся єдным з навызначнішых в Австро-Угорьской монархії. В 50-тых роках собі го зволили до Угорського сейму за депутата. Обгаює там права русиньского і словацького народів. Двараз быв за то вышмареный зо сейму. Пізніше дійствує і як секретарь єднотного намістницьтва австрійской влады а пак жыє у Великім Варадині як міністерскый радця. Мадярі го пронаслідовали і зорґанізовали на нього і невыдареный атентат. Быв співосновательом Матиці словеньской в 1863 році. Вдяка його думці выникать у 1865 в Пряшові „Общество Йоана Крестителя“. Одходить до Чертіжного, днесь окрес Міджілабірці, де учіть людей обрабляти землю, скіпати і садити садовны стромы. На конець свого жывота пішов за свойов дівков до Інсбрука, де му наказали, жебы ся не мішав до славяньскых справ. Не міг одийти з міста, ани прияти навщівы без позволіня. В Інсбруку вмерать і його тіло є перенесене до Чертіжного, де є похованый. Там має і памятник з техтом в трьох языках.

Петро Медвідь
ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА