В віторок, 26. липця/юлия 2016 р., по тяжкій хвороті вмер Ґабрієль Гаттінґер-Клебашко – русиньскій поета, писатель, тлумач, редактор, публициста, музык і політичний діяч.
Ґабрієль Гаттінґер вродил ся 30. жолтня/октобра 1958 рока посеред Земплиньскых Гір в русиньскым селі Комлошка, єдным з невельох місц на Мадярах, в котрых мож іщы почути русиньскій язык. Вчыл ся в поблизкым Шатораляуйгелі і Будапешті. В 80. роках ХХ ст. співал і грал на ґітарі в роковій ґрупі AGR+. Його політична діяльніст зачала ся уж в 1986 році, коли Русины были іщы выняты спід права в комуністичных державах. Прилучыл ся товды до новооснованого Нацийонального Округлого Стола, де вели ся бесіды і рыхтуваня законів про меншыны. Хоц был то час, коли комуністы явно заперечали істнуваню Русинів, товдышня діяльніст Гаттінґера была зачатком до того, жебы уж по революциі 1989 рока посеред 13 нацийональных меншын офіцияльно вызнаных на Мадярах нашли ся і Русины. За його старанями русиньскій язык і самы Русины вошли до мадярского радия і телевізиі.
Ґабрієль Гаттінґер был лідером русиньского одроджыня на Мадярах. В 1991 р. был єдным з основателів першого русинського соспільного общества – Орґанізациі Русинів на Мадярах (ОРРУМА). Онедолга, вчас ІІ Світового Конґресу Русинів, котрий проходил в Креници в 1993 р., ОРРУМА была принята до СКР, а Гаттінґер остал членом (деякій час і заступником предсідателя) Світовой Рады Русинів. Штырі рокы по принятю до СКР, Орґанізация Русинів на Мадярах орґанізувала IV Світовий Конґрес Русинів в Будапешті. Ґабрієль Гаттінґер в роботах конґресу часто піднимал політичны проблемы, понеже виділ необхідніст політичной активности Русинів так на домашнім, як і на медженародовым ґрунті, але в тот час был єдным з невельох діячів Світового Конґресу Русинів, котры ясно звертали на тото увагу. Попри тых стремлінях, в 1998 р. оснований был Вседержавний Русиньскій Меншыновий Самоуряд, котрому шефувал до 2002 р., а окрем того был на функциі дорадці комісиі про людскы права при мадярскым парляменті і другых.
Творы Ґабрієля Гаттінґера-Клебашко (під такым псевдонімом писал), так поезия, як і проза, являли ся в вельох русиньскых, словацкых і мадярскых антолоґіях (декотрых был редактором). Як сам підкрислял, жыл в інтеракциі трьох языків: материньскым был му русиньскій язык, в школі ся вчыл по словацкы, а языком штоденной комунікациі з другыма был мадярскій. Ґабрієль Гаттінґер-Клебашко своі першы вершы, котры вказали ся в 1992 р., написал по словацкы. Але уж о рік выдал триязычну збірку (по русиньскы, мадярскы і словацкы) «Незнал єм – Nem tudtam – Nevedel som» (1993). Выдал іщы дальшы збіркы «Заказана звізда» (1994), «Слызы і море» (1995), вершы для наймолодшых з ілюстрациями «Подьте діти» (2005), двоязычну, русиньско-мадярску – «Лебедівый осуд» (2007), по мадярскы – «І смуток є частю жывота» («A bánat is az élet része», 2008), а свій літературний доробок, т.є вершы, балады і прозу зобрал в книжці названій «Шыткі» (2009), дополняючы іх в выданю «Праненавість. Нови вырши і курта проза» (2012). Своі творы выдал тіж на платнях «Гучна книга од Ґабора» – русиньскы і мадярскы стихы з музычном оправом, і «Ґаборіґінал» – три поетичны повісти.
Його творчіст являла ся тіж в русиньскых і іноязычных періодиках. Такой одраз по русиньскій реактивациі в бывшых комуністичных державах центральной Европы його поезия і проза была друкувана поза Мадярами, м.ін. в Русині, Народных Новинках і Бесіді. Барз сой улюбил лемківскій двомісячник Бесіда, до котрого фурт присылал найновшы книжковы выданя, будучы сердечным цимбором (не лем по творчій професиі) шефредактора Петра Трохановского. Радо приізджал на Лемковину, бо – як бесідувал – комлошскій діалект, в котрым ся выховал і творил, близкій лемківскому вариянтови русиньского языка. В 1998 р. гостил на Лемківскій Творчій Осени.
Занимал ся тіж трансляторском діяльністю. Переводил творчіст Александра Духновича – мало знаны вершы, денникы, кореспонденцию та інчы записы, котры наш Будитель вытворил по мадярскы. В 2011 р Ґ. Гаттінґер был лавреатом Преміі ім. Антония Годинкы, котра признавана єст за вызначны заслугы в обшыри русиньской культуры, традициі, языка і грекокатолицкой Церкви.
Похоронны богослужыня за б. п. Ґабрієльом Гаттінґером-Клебашко одбудут ся 1. серпня/авґуста 2016 р. о 11.00 год. недалеко Будапешта, в місточку Біяторбадь. Вічна Йому Памят!
Ґабрієль Гаттінґер-Клебашко
Лебедівый осуд
Уж мі не треба будучность
Бо злом і трап моя душа.
Лем дух твору з правіка
Треба, хто зломе покушіня.
Не дістал єм ша там,
Де ня готове рішеня чекало,
Як шаленый блазом, кому ша
На недуманый азыл нечекало.
Лебедіво ша церил мый осуд,
А у своєй жмені розкотом
Забавно успорядал мый жывот
С котрим і пішол.