Подібны до Греків

Раз

Три рокы тому в Люблині прошла ІІІ Медженародова наукова конференция з циклю Нацийональны і етнічны меншыны в Польщы на европейскым фоні під наголовком: Медиі меншын, меншыны в медиях. Была она спілорґанізувана Закладом Людскых Прав і Закладом Журналистикы університету в Люблині, Украіньскым Товариством, як тіж Польскым Товариством Соспільной Комунікациі. На конферениці забезпечыли участ специялистів од медияльной проблематикы з польскых університетів і повыбераных діячів меншыновых соспільных орґанізаций, котры мали бы гварити про творены нима медиі – журналы, бюлетины і річникы, або авдициі, творены журналистами, або єдном з приватных фірм – выключно про публичны медиі. Лемківскых выдавців на реченій конференциі репрезентувал Петро Трохановскій, шефредактор журналу Бесіда. Про меншыновы медиі пошырюваны інтернетом і як незалежны стациі высылаючы в ефірі в проґрамі конференциі не было нич. Про меншыновы штоденникы, котры вказуют ся в Польщы, або не чули, або не хотіли чути. Університетскы заклады, украіньскє товариство, та другы дослідникы соспільной комуніакциі, видно, находят ся надале в передінтернетовій ері, а обшыр досліджынь ограничают самы собі, як лем знают. Модерне творіня незалежных способів інформуваня не было в заінтересуваню ачий і чысленно репрезентуваных дослідників припустной «дискриминациі нацийоналных меншын в реляциях польскых медий».

Свобідне трактуваня придуманой темы меншыновых медий і пошыріня спектрум запрошеных проявило ся, коли же в першій проблемовій сесиі – медиі нацийональных меншын в Польщы – запрезентуваний был реферат пн. «Сторонник діалоґу – значыня Ґалицийского Курєра». Лем же тот фиґєль мушу пояснити. Ґалицийскій Курєр то двотыжденник, котрий печатаний єст в Івано-Франківску, а выдаваний польском меншыном на Украіні. Не буду ани тепер роздумувал ци то Станіславів, подля орґанізаторів конференциі, то місто надале положенне на сході Польщы, ци то польска меншына на Украіні єст постерігана як єдна меншын, котры не сут вызнаны польскым законом. Од роздумуваня над такым може лем голова розболіти. Важне, же в четвертій проблемовій сесиі было про медиі нацийональных мешын в Европі. За три дни тырваня сесиі, орґанізаторы присвятили дві годинкы на запрезентуваня вопросів, тыкаючых ся вшыткых меншыновых медий в цілій Европі. І так добрі, же не забыли нияк про дослідниче експльоруваня незнаного, потребу попозераня по світі і зробліня порівнань, котры бы вказали ситуацию меншыновых выдавців в Польщы на фоні медий робленых меншынами даде інде.

Штоденникы і высылаючы постійно 24 годины на добу меншыновы радия реляциі з той, гейбы, найважнійшой конференциі про медиі меншын, не зробили. Чом? Бо ани про ню не знали. Самособом, не были на ню запрошены. Коли шефредактор радия Лем.фм обернул ся по факті за орґанізаторами з писмом, жадаючым поясніня браку запрошыня, як одповід дістал оправданя. Лем.фм, котре як і Радийо Кашебе робит меншыновы медиі в Польщы, на найбільшу міру было незамірено незапрошене. Як оправдаючий арґумент орґанізаторы написали, што част меншыновых медий не была заінтересувана участю в конференциі…

Науковом методом антиципациі і екстраполяциі, знаном з фільмовых комедий, університетскы заклады і украіньскє товариство доказали, што лемківскє радийо єст незаінтересуване конференцийом. Принимам оправданя і ниґда ани єм не подумал, же могло быти інакше.

Два

Незалежніст медий треба дотримувати штоден, спераючы єй на двох принципах. Першым єст принцип голошыня і подаваня правдивых вісти, другым – такє выражаня опіній і поглядів, котры мают однесіня до правдивых, невыдуманых, верифікувальных інформаций. Фактор, котрий єст лем напомічний при реалізациі медияльных задач, то достаточний рівен фінансуваня.

Вчас конференциі, котра проходила 13. липця/юлия 2016 р. в Вейгерові на Кашебах, мож было дознати ся про ріжны моделі фунґуваня меншын в медиях, представлены не теоретиками, а головно практиками, то єст шефредакторами і творцями меншыновых медий. Про свою журналистичну роботу і діяльніст в просторі інформуваня, придуманых як робота на хосен своіх ґруп, розповідали тоты, што сут богато фінансуваны з державных фондів – Боян Брезіґар зо словеньскоязычного Приморского дневника з Трієсту, Марк Кольомер Фльорес – директор ACN, каталоньской інформацийной аґенциі, ци Оно Фалькена з Omrop Fryslân, высылаючой во фризийскым языку з Нідерляндів, великой телевізийной стациі. Жебы одраз вказати міру однесіня в можливым будуваню незалежности – треба єй даяк вырахувати в пінязях. Буджеты згаданых горі медияльных меншыновых редакций рахуваны сут в мілийонах евро передавных ім державных грошы. Лем одраз мож было послухати репрезентантів редакций, котрым приходит доказати журналистичний професийнализм, та сохраняти незалежніст без страты для рівня проєктів за непорівнувально меньшы грошы. Такы медияльны діяня могли запрезентувати заанґажуваны в творіня Радия Кашебе, шлезского журналу Шлезска ластівка, секлерского радия Ерделі.фм з Семигороду і русиньского Лем.фм з Лемковины.

Про знане і Русинам непризнаваня як нациі, дискримінацию з огляду на етнічне походжыня, в тым зазнаваны переслідуваня вшыткых нацийональных меншын в Грециі, розповідал Абдульгалим Деде з Тракіі, творця турецкоязычного порталю Trakyanin Sesi. На фоні богатства єдных меншын планно было слухати про непризнаваня меншын ріжныма державами Евросоюза як Францийом, Німцями, ци уж – в крайні нацийоналистичным припадку – Грециі, котра принципияльні не признає на своій териториі жадной меншыны, а роботу в меншыновых медиях не лем не підпорує, а протвині – карат фінансово. Прото презентуваний представником радия Лем.фм проблем дискримінацийных діянь, системово веденых украіньскыма властями взглядом русиньской бездержавной меншыны, были добрі зрозумілы слухачам. Може зато єден з них поспішно вышол товды зо салі. Не хотіл чути про справуваня ся представників його нациі як прояву ідеолоґічного проґраму «модерности» постулюваного ним самым і його політичном партийом.

Три

В маю 2012 р. во Варшаві прошло засіданя представників меншын з шефами радийовых і телевізийных осередків публичных польскых медий, котры мают, согласно законам, робити і проґрамы для меншын. Од представника вроцлавского радия почул єм передану не як жарт, а на серіо інформацию, што тото одділіня польского радия продукує і емітує проґрамы презначены медже інчыма для украіньской і лемківской меншыны. Як єдиний заінтересуваний деталями тых лемківскых проґрамів, был єм поінформуваний, што польскє радийо Вроцлав робит украіньско-лемківскій проґрам, де лемківскы темы сут «частю украіньскых тем». Присутны на стрічы председы украіньскых орґанізаций Петро Тима і Григорий Куприянович, презес Украіньского Товариства, то єст спілорґанізатор медияльной конференциі в Люблині, приняли до відома і без жалю тоту «свою страту», беручу ся з постійного зменшуваня антенового украіньского часу о лемківскій компонент. Не запротестували, як то мают в звыку, все коли достерігают дискримінацию свого народу.

Представник Лем.фм єднако не был нияк задоволений. Зас прібувал зантоґонізувати «згідных понад поділами», представляючы лемківскій пункт пізріня. Пояснил присутным директорам публичных медий, та вшыткым інчым, же Лемкы в Польщы сут вызнаном бездержавном нацийом і мают свій кодифікуваний літературний язык, свою достоменніст і пребогату культуру, а до того ани русиньскій язык, ани своі обычаі, ани достоменніст Лемкы не признают як част украіньской культуры. Мало того, екуменічны стремліня згідных украінізаторів потерпіли, бо голосно было повіджене, што порушуют закон про нацийональны меншыны, а головно його арт. 4 і 5. Дирекотры медий і предсідателі украіньскых орґанізаций почули деклярацию, што Лемкы не желают сой быти нияком і ничыйом частином, ани малом, ани великом, ани «субетносом», ци не мриют про насильне споіня з никотрыма чужынцями. Лемкы мают свій язык і голосно декляруют потребу його плеканя, хоснуваня і розвитку, та жадают доступ до публичных медий, окремо, і незалежно. Самостійно, а не як бонус до украіньскых проґрамів. Шак, согласно законам, і Лемкы мали бы мати забезпечены права доступу до медияльного переказу в рідным языку. Постулят Лемків панове презесы выслухали і лемківского проґраму надале в никотрых публичных державных медиях в Польщы неє. Подібно неє на нього грошы. Біда і руіна в краю не дозвалят важыти си законы. Другы меншыны мают більше щестя, своі проґрамы мают. Кашебы – вызнаны законом як меншына плекаюча меншыновий язык – тіж. Три годины каждий тыжден радийовых реляций і десят минут на два тыжні в телевізиі. В державных медиях. І скаржат ся же мало. З лемківской перспектывы той кашебской рахуванкы не годен єм зрозуміти.

На доказуваня незалежности, окрем принципу голошыня правды, в моій оціні, найміцнійше влият принятий модель фінансуваня. В Польщы выдавці можут хоснувати ґрантовы дотациі на продукцию і емісию проґрамів, презначеных для меншын. Принята єст тіж дефініция такого проґраму. Найважнійше значыня в тій дефініциі приписує ся языкови авдиций – мусит він быти в языку меншыны, до котрой такій проґрам єст адресуваний. Адже лемківскій меншыновий проґрам, выдавництво, або штоденникы мусят быти конечні в лемківскым языку. Додам більше – в кодифікуваным лемківскым языку, не в псевдо-жарґоні недотримуючым ниякых принципів ґраматикы властивых никотрому новожытному языкови, як го видит векшына аспірантів лемківскых ґрантів .

Творіня незалежных меншыновых медий то задача тяжка. В добі інтернету саму перемогу в ограничыню в доступі до інформаций і переказу в рідным языку робит ся найскорше і найлегше. Стараня про задбаная о незалежніст медияльного переказу робит ся долго і мозольні. Незалежніст доказує ся єднак найчастійше товды, коли треба оцінювати, пояснити,  скритикувати, або дати під осуд ріжны вопросы і діяня люди з рідной ґрупы, з котрыма нераз приходило вести спільны акциі. Вшыткым єдну міру, а не як бы хотіли цензоры – лем єдного папері під осуд. Два раз туньше і мілийоны разів ліпше. Бо ефектом журналистичной незалежности мало бы быти критичне позераня на світ і квестийонуваня застаных порядків, цілю недопустити народови вснути. Наражати Лемків принимати неправду, ґылтати маніпуляциі і не простестувати, коли не сут шануваны іх громадяньскы права, намітуваний чужий язык і несвоі культурны взірці. Асимілювати ся і доказувати ґрупове незнаня. Оставати зеленыма як трава на луці, удаючыма Греків, авторитарныма ворогами демокрациі, або темным народом, як кашебска табака в розі.

Фотоґрафія горі – памятник Кашебского Ремуса в Вейгерові. Джерело – вікіпедия.

В проґрамі вызвучала співанка з 1978 р. нововолновой ґрупы The Buggles – «Відео вбило звізду радия», котра была першым відеокліпом, што был емітуваний в музычным каналі MTV.