На Малым Липнику в минулу суботу, 16. липця/юлия, уж семий раз розгоріла Русиньска Ватра. То подія, котру рікрічні рыхтуют Молоды.Русины, орґанізация основана Петром Штефаняком, а днес ведена Петром Ярінчіком. Посеред інчых подій того рода, котрых єдным з пунктів єст ватра, єй розпаліня, смотріня як горит, Русиньска Ватра на Малым Липнику єст выняткова. Молоды.Русины од самочо початку прикладают вельо увагы до проґраму, котрий презентуваний єст на сцені. Так зо стороны культуры, котра мат быти вказана прибывшым на тоту акцию, як і на мультіжанровий характер той імпрезы. То, наконец, подія, котра зыскала уж вельо прихыльників не лем в любовняньскым реґіоні, не лем на полудньовым боку русиньскых Карпат, але і дальше – далеко поза границями Словациі, притігаючы до себе участників з Лемковины, західніх земель Польщы, Украіны, та другых держав.
Як при вшыткых того рода акциях, орґанізаторы найбарже бояли ся о хвилю. То она влият на фреквенцию та загальний погляд і постеріганя того, што ся там діяло, а деякы пункты проґраму заплянуваны были не під дахом, лем на дворі. Проґнозы, хоц давали надію, же не буде дощу, не были так очывидны, бо на ден перед іщы дакус поливало, але уж в суботнє передполудне перестало ляти. Орґанізаторы, здає ся, вымолили погоду – окрем короткых моментів, коли дакус росило, свобідні мож было ся переміщати по ватряным обєкті, не нарікаючы на промочене облечыня. Нич пришол початок імпрезы, присутны на липницкій ватрі могли ся погостити при палатках, зісти ґуляш, кобасу, або ґрілюване мясо, купити русиньскы книжковы, або музычны выданя, ачий придбати сой кошелькы з русиньскыма написами. В другым шатрі зорґанізуване было кіно, в котрым презентуваны были фільмы з русиньском тематиком, а орґанізаторы наливали чай, або каву.
VII Русиньску Ватру на Малым Липнику зачали знаны і популярны серед Русинів модераторы – Мариянна Железна і Владимір Чема, котры попросили на сцену ініциятора ватры, шефа русиньского радия Русин фм, ведучого тіж ансамбль Рутенія – Петра Штефаняка, прожываючого наштоден в Братиславі, родом з Малого Липника. В імени вшыткых орґанізаторів офіцияльно одкрыл він ватру, а модераторы, котры наперед привитали присутных, запросили на сцену першы ансамблі.
Найперше выступили гості з Литвы, презентуючы свою народну культуру, даруючы орґанізаторам традицийне литовскє кісто – шакотіс (лит. šakotis), найбарже знане на Литві і пілнічно-східній Польщы. На липницкій сцені в першій части заграли, заспівали і загуляли іщы: женьскій вокальний ансамбль Поляна з Орябины, Горнад з Кошыц, Тарка з Бардийова, заспівала в сольовым выступі Мариянна Железна, выступили дівчата з Малого Липника, Вородай з Великого Липника, тріо Кантар з Прагы, Петро Матій і Фатьовы з Підкарпатской Руси, і ікона русиньской народной співанкы – Ганка Сервіцка. На тым скінчыла ся перша част VII Русиньской Ватры на Малым Липнику.
По пілгодинній павзі, модераторы запросили на концерт названий Вечер русиньскых голосів. То част, в котрій презентувана єст русиньска культура в модерным выданю, а зачал єй Ладислав Ладомиряк, актор Театру Александра Духновича, співаючы авторску творчіст, русиньскы співанкы, ачий польскє Hej, sokoły по русиньскы в цікавій обробці з акомпаніяментом ґітары. По ним, на конец концертовой части проґраму, мож было іщы слухати русиньскы пісні в клясичным выконаню, зааранжуваны на смыковий ансамбль, зложений з двоіх гушлярів і віольончелисты.
Коли культурна част подіі ішла ґу кінцьови, ватряне зачали ся помалы зберати на поблизкій луці, де зрыхтувана была до підпаліня ватра. Высокa на бодай три метры деревяна конструкция робила вражыня іщы за дня, коли видно єй было з дорогы, спід сцены, а цікавы єй розмірів гості приходили зробити сой попри ній памяткову знимку. Традицийом Русиньской Ватры на Малым Липнику єст тото, же розпаліня проходит аж по змерку. Товды же ефект горіючого триметрового столпа огня єст найбільший, што участникы мали досвідчыти уж онедолга. Нич ся тото довершыло, єден з орґанізаторів, Йосиф Гучко, роздаючы горіючы походні, попросил штырьох представників русиньскых реґіонів о розпаліня ватры – і тото являт ся уж прекрасном традицийом липницкой подіі. До ватры підышли репрезентанты: од заходу – Чешской Республикы, од пілночы – Лемковины, од сходу – Підкарпатской Руси, а од полудня – Пряшівщыны, розпаляючы оген.
Небо над Малым Липником, хоц уж ся доцяп змеркло, світило не лем од горіючого огниска. Розблиснуло іщы на пару минут з причыны фаєрверків, котры ефектовно прикрасили VII Русиньску Ватру. Тепер остало ся лем бавити при музыці ансамблю Екстрем з Чырча, котрий до білого рана грал забаву, і нетерпеливо ждати на наступну едицию ватры – уж о рік.