В повязаню із вжываньом закона о хоснованю языків народностных меншын дістав Уряд влады за рік 2015 цілково три поданя. Выходить то із Справы о позіції і правах членів народностных меншын за рік 2015, котра была словацьков владов схвалена 8-го юна 2016-го року.
Дві поданя пришли од фізічных особ і дотуляли ся підозріня із порушованя закона при выдаваню двоязачных урядных документів. Єдно поданя пришло од правницькой особы – Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска, котрого председом є Ян Липиньскый, і дотуляло ся 68-ох русиньскых сел. Ішло о підозріня, же орґаны верейной справы не были означены в языку меншыны, а так само, же табліці, котры означують село, не были в языку народностной меншыны. В тім припаді русиньской меншыны.
В матеріалі ся пише, же у выбраных русиньскых селах проходила у децембрі 2015-го року контроля. „В рамках зробленой контролі были села методічно напрямены односно реалізації обовязків, котры выходять зо закона,“ пише ся далше в споминанім документі. В 56-ох припадах были знайджены недостаткы направлены і в решті припадів суть діла в штадію выбавльованя.
Подля перепису населіня із 2011-го року є сел, в котрых бы мали быти двоязычны – словацькы і русиньскы, означіня сел і урядных будов в селі, омного веце. Но резултаты із 2011-го року суть законзервованы і не беруть ся в припаді вжываня закона о хоснованю языків народностных меншын до увагы. Мадярьска народностна меншына, котрій нарозділ од русиньской меншыны каждым переписом кількость приголосеных жытелів зменшує ся, просадила, жебы до 2021-го року коло двоязачного означованя выходило ся із резултатів перепису у 2001-ім році. Мадярі на Словакії тым постарали ся о то, жебы не страчали кількость двоязычно означеных сел, што їм із резултатів перепису у 2011-ім році реално выходило. Русинам то навспак пошкодило, кідьже подля перепису із 2001-го року може быти двоязычно – словацькы і русиньскы, означеных лем споминаных 68 сел.
Старостове то на многых селах не дотримовали – браковали русиньскы означіня, припадно там были іщі стары, україньскы означіня, котры на русиньскых селах были хоснованы іщі перед або тісно по 1989-ім році. Означіня урядных будов было на русиньскых селах скоріше вынятком, як правилом. На Словакії так само є єдно місто, котре сповнять условії на то, жебы мати по русиньскы і означіня уліць. Іде о місто Міджілабірці. Дотеперь містьскы заступительства із пріматорами, котры ся там вычеряли, тоту справу в місті не рішыли.
По новому бы на Словакії мали быти на народностно змішаных теріторіях двоязычно означены і желізнічны штації. До Проґрамового выголошіня влады Словацькой републікы на рр. 2016 – 2020 то просадила коалічна партія Most-Híd. Коли буде тот пункт выголошіня влады почас штирирічного періоду наповненый не є точно встановлено. Як нашу редакцію інформовав член партії Most-Híd і сучасный державный секретарь Міністерства школства, наукы, досліджіня і шпорту Словацькой републікы Петро Крайняк, іде о комплікованый леґіслатівный процес, но партія вже робить крокы ку тому, жебы ся двоязычны означіня на желізніці стали реалностьов. В припаді леґіслатівных змін, котры такы означіня на желізніці уможнять, двоязычны табліці прибудуть і на многых русиньскых селах, ці в місті Міджілабірці.
ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА