ІХ Бієнале Лемківской/Русиньской Культуры в Креници

Коли одбывала ся перша едиция Бієнале Лемківской/Русиньской Культуры в Креници в 2000 році, одраз было оно задумане на подію, котра, як выходит з назвы, буде проходила што два рокы. Порожні рокы креницкой імпрезы мали выполняти подібны стрічы на полудньовым боці Карпат – в плянах был найблизший Бардиів, пак Пряшів. Хоц з тых плянів нич не вышло, креницкє бієнале буде мало неодолга свою уж девяту едицию.

Од самого початку Бієнале Лемківской/Русиньской Культуры мало мультіжанровий характер. Каждий рік мож на ним видіти не лем музычны выступы. До сценічных концертів доходят выставы русиньскых творців, дискусийны панелі, науковы сесиі, а орґанізаторы (Стоваришыня Лемків і Світова Рада Русинів враз з все підпорюючым імпрезу Містецкым Урядом в Креници) не забывают тіж о театральных пєсах та інчых видах русиньской культуры.

Не інакше буде того рока. Дводньову подію, на котрій выступлят ансамблі з Польщы, Словациі, Мадяр, Украіны, Румуніі, Сербіі і Хорвациі, дополнит одкрытя выставы творців, выступ єдиного во світі професийонального русиньского театру – Театру Александра Духновича в Пряшові з пєсом «О двох ґенералах», літературний вечер, та популярно-наукова сесия о сучасній русиньскій культурі.

Крениця (поль. Krynica-Zdrój) славит ся своіма мінеральныма водами. До того курорту уж понад пілтора столітя приходят люде зо вшыткых кутиків світа, жебы оддыхнути свіжым повітрьом і покріпити своє здоровля. То тіж місце нерозлучно звязане з Лемками, котры до 1947 р., т.є. до неславной Акциі «Вісла», заселяли околиці Крениці, а в самым місточку, в полудньовій його части -смотрячы на етнічний состав жытелів – до выгнаня были більшістю.

Находят ся ту три лемківскы церкви, дві забытковы і єдна сучасна. Стары церкви то мурувана, положена в части званій Крениця-Село, грекокатолицка церков свв. Петра і Павла, збудувана в роках 1872-75 і грекокатолицка деревяна церков Покровы Пресвятой Богородиці (днес римокатолицкій костел), збудувана в роках 1887-88 в Солотвинах (колиси было то оддільне од Крениці село) та новий православний храм св. Владиміра, збудуваний в роках 1983-1996.

Днес Крениця єст важным пунктом на мапі сучасного русиньства. Од початку 80. рр. ХХ ст. жыє ту, творит і працує Петро Мурянка-Трохановскій, выдатний лемківскій-русиньскій поета, писатель, композитор, учытель, редактор двомісячника «Бесіда», автор вельох важных для русиньской достоменности творів, соспільний діяч та дяк і дириґент місцевой православной парафіі св. Владиміра, в котрій, як єдній з невельох в Польщы, деякы части богослужынь (Апостол, Євангелия) чытаны сут в лемківскым языку. В притворі церкви находит ся таблиця, написана по русиньскы.

Ту тіж діял Методий Трохановскій (1885-1948), єден з основателів Лемко-Союза, переслідуваний польскыма властями за прихыльніст Рускій Народній Республиці Лемків, а потім НКВД, автор першых в меджевоєнным періоді учебників до наукы лемківского языка і ініциятор введіня лемківского языка як предмету до систему основного шкільництва в 30 рр. ХХ столітя. Крениця была тіж містом, в котрым жыли выдатны русиньскы персоны – о. Гавриіл Гнатишак (1850-1916), Талергофец (вмер в віденьскій тюрмі) та його сын, правник – др Орест Гнатишак (вбитий гітлерівцями в Аушвіц), і другы члены родины, переслідуваны вчас австрисйкого террору І Світовой Войны, поневолены в Талергофі, або вчас ІІ СВ в Аушвіц.

В Креници вродили ся знаны Русины, м.ін. митрополита Йосиф Сембратович (1821-1900), барз шануваний посеред Лемків владыка грекокатолицкой перемышльской єпархіі і Епифан Дровняк (знаний шырше як Никыфор Креницкій, 1895–1968), выдатний лемківскій представник наівной штукы, знаний в цілым світі маляр-примітивіста. В Креници находит ся Музей Никыфора, його памятник з лемківскым підписом і гріб на старым цмонтері.

Не забывают о ним і орґанізаторы, понеже – што являт ся уж традицийом креницкого бієнале – першы пункты ІХ Бієнале Лемківской/Русиньской Культуры зачнут ся од панихіды над гробом Никыфора, а од посвяченого йому памтяника, по зложыню квітя, запрошены ансамблі перейдут в хороводі до креницкой пияльні, де одбудут ся музычны концерты.

Полний плян ІХ Бієнале Лемківской/Русиньской Культуры найдете долов на афішы.