Скрытый націоналізм на найвысшых місцях…

Кідь сьме собі на Словакії перед тыждньом думали, же найвекшый проблем другого кола вольбы жупанів є екстреміста Маріан Котлеба з Людовой партії – наша Словакія в Баньскій Быстриці, не знали сьме, же то не є єдиный єкстремізм, котрый на Словакію во вольбах чекать. А докінце, же не є ани тот найважнішый.

Маріан Котлеба є докінце неважный. Не знам што бы ся мусило стати, жебы реално міг здобыти кресло жупана, кідь його протикандідатові в першім колі хыбовало лем пів процента к тому, жебы быв зволеный без далшого кола. Котлеба буде, то є вже ясне, в крайскім парламенті, але думам собі, же то буде про нього лем програ, бо конечно люди увидять, же не докаже нич, лем брехати на Ромів без того, жебы мав реално в руці, в голові тяжко предпокладати, даяке рішаня. Што є але націоналізм, екстремізм скрытый і омного небезпечнішый, то є то, што передвів премєр Роберт Фіцо тот тыждень в Тырнаві.

Премєр, котрый день по першім колі вольбы бісідовав в телевізії о тім, же люди ся не мусять бояти і на Словакії не буде жадну жупу вести екстреміста, ся свойой реторіков на підпорнім події про його кандідата в Тырнаві высловив так, же каждый екстреміста, котрый має проблем з реторіков, бы ся од нього міг учіти як з букваря. Єден із трьох найвысшых конштітучных чінителів державы в крайскім місті, котре має під собов і велику часть теріторії з мадярьскым жытельством вызывав Словаків, жебы ішли волити. То іщі проблем не є. Проблем є, якым способом то зробив. „Кідь не прийдете вы (значіть Словаци), прийдуть іншы (Мадярі). „Кідь нам Мост-Гід і Партія мадярьской комуніты одказує, же ся в тых вольбах зъєднають, жебы собі зволили в Тырнаві, в словацькім місті, мадярьского жупана, я одповідам: Зъєднайме ся Словаци в словацькых партіях і звольме Тібора Мікуша.“ Соціалный демократ, котрый в послідній добі на себе взяв і роль народного будителя, повів, же в словацькім місті предці не буде пановати Мадярь. А навеце, кідь знаме, же „они“, хотять іти волити.

Націоналізм Фіца є траґікомічный. Словацьку ці мадярьску карту выберать лем втогды, як му то пасує. То, же в Кошыцях має його кандідат і підпору мадярьской партії му проблем якось не робить. То бы му іщі требало пояснити, же нелем в парламенті, але і во владі має і Русинів, котры ся лем верейно непризнають. Не знам, як, подля Фіцовой лоґікы з Тырнаві, може в словацькій владі, в словацькім головнім місті, сідіти і Русин. Што собі то доволюєме?

Але в тій траґікомедії є і фалаток небезпеченьства. Речінями, котры высловив в Тырнаві, наприклад ясно бісідовав проти конштітуції, котра ґарантує, же нихто не може мати выгоду ці невыгоду на основі того, же належыть к народностній меншыні. Навеце, кідь му вадить, же Мадярі підуть волити і же будуть волити свого кандідата, мав бы як правник знати далшу статю конштітуції, котра народностным меншынам ґарантує брати участь на културнім, сполоченьскім і політічнім жывоті. Тырнава є крайскым містом і про Мадярів, котры жыють на юго того края і резултаты вольбы дотуляють ся і їх.

Можеме собі повісти – і што мы з тым? Вельо. Днесь іде єден проти Ромів, другый проти Мадярів, але завтра, у когось далшого можеме быти на списку і мы. Русины бы ся мали остро обгородити проти такых речінь і такій політіці. Навеце, в Быстриці буде в парламенті сідіти єден одкрытый націоналіста, котрый не зможе нич. Но омного небезпечнішый є націоналізм скрытый, котрый бы міг сідіти в Братіславі і вести державу.

Петро Медвідь, Пряшів

(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm)

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Nа фотографіі 535. Словацкій плютон, котрий борол ся по польскій стороні в часі Варшавского Повстаня (фот. Марія Будзановска).