Дня 28.08.2014 рока в Мазярскій Загороді в Лоси одбыло ся уж IV Свято Мазяря.
В тым році ціла імпреза одбыла ся під гослом «Ой поіхал мазяр в світ зроб штоси з чого буде рад». Прото тіж в тым році передо вшыткым домінували ріжного рода варштаты. Ціла подія ма на ціли прмоцию села Лося, як тіж вказаня шыршій публиці лемківску культуру і стары традыциі якы были характерны для того села. Могли сме познати давны методы выпаляня дехтя, самодільні выточыти лжыцю, зробити сой кошык ци спільні погафтувати. І так на поєдных стоісках одбывали ся варштаты:
– бібулкарскы – ведіня П. Тереса Ружыцка,
– віклінярскы – П. Аґнєшка Быліца,
– лжыцярскы як тіж жіночых прикрас – Паньство Петро і Маргарита Міхняк,
– куілінґ по народному – П. Нєзґода
– витя вінків – П. Наталія Пацана
– робліня кєрмешовых забавок – П. Маґдалена Залеска з Музею Двору Карвациянів і Ґладышів
– спільне гафтуваня квітів – Музей Двору Карвацийянів і Ґладышів.
Але то не конец атракций. Поводжыньом тішыли ся тіж дармовы переізды мазярскым возом. Не бракнуло тіж конкурсів так для тых страшых як і тых наймолодшых. І так під кєрівництвом Пана Шлянты одбыл ся конкурс одміряня і важыня мази як тіж показ смаруваня деревяных оси возів. Діти натоміст вказували свою творчу інвенцию малюючы вытяты народны ґратя. В старых деревяных хыжах мож было тіж обізрити дві выставы. Єдна зрыхтувана през Стоварышыня Руска Бурса в Ґорлицях посвячена лемківскым поетам в річницю іх дня народжыня Яковові Дудрі родом з Лося і Несторови Жыличови, а друга малярска зрытувана перез Товариство Приятелів Красных Штук з Любліна. Могли сме тіж обізрити фільм під наголовком «Ой поіхал мазяр в світ». Звіздом проґраму был концерт лемківского дітячого ансамблю «Терочка» якій є ведений през Андрия Трохановского при Стошваришыню Руска Бурса в Ґорлицях. На жаль лемківска нота зазвучала дост камеральні в єдній зо старых хыж, про то, же бридь хвиля не дозволила выступити не великій сцені. Орґанізаторы задбали тіж, жебы не лем нашого духа покріпити, але і тіло. Серед розставленых шатр долітували до нас приємны запахы традыцийной лемківской і не лем кухні. На конец старый мазяр ходил медже стоісками і выберал тоты ремесла, котры свойом красом могли натішыти очы потенцияльных купців в часі далекых мазярскых подорожів. Властителі тых діл якы мазяр рішыл забрати зо собом доставали очывидно нагороды.
Вымінены атракциі то лем част з богатого проґраму пропонуваного перез кєрівництво Загороды. Як єм уж скорше споминала бридь хвиля і дощ не дозволили зреалізувати вельох презентаций і конкурсів. Але хоц з неба што якісий час дост міцно полівало то нашли ся і такы, котрым вода не была страшна і прибыли оддыхнуты полном грудю сельскым свіжым повітрьом, попрібувати присмаків якых на склеповых поличках порожно глядати і быти може найти в собі якісы новы таланты ци пасиі як жыют гев в горах сут переказуваны з поколіня на поколіня і добрі ся мают.
Запрашаме до обізріня ґалериі знимок авторства Ярослава Мазура.
Знимкы за тым мотузком