Штефан Сухый здобыв літературну премію Марії Мальцовской

Дня 24-го фебруара 2016-го року в Пряшові проходила членьска громада Сполку русиньскых писателів Словеньска, котра ся орґанізує шторік.

Зборы писателів вела председничка орґанізації Кветослава Копорова. Писателі обговорили зреалізованы проєкты за 2015-тый рік і плнаы на рік 2016. В рамках планів Сполок русиньскых писателів Словеньска приготовлює і властный інтернетовый сайт, на котрім хоче презентовати своїх членів і роботу орґанізації.

На членьскій громаді были і офіціално выголошены резултаты Літературного конкурзу Марії Мальцовской 2015. Oд 10-го септембра до 20-го новембра 2015 Сполок русиньскых писателів Словеньска у сполупраці з редакційов Русин і Народны новинкы і Інштітутом русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові выписав 2-гый річник Літературного конкурзу Марії Мальцовской на найліпшы творы в области поезії, прозы, есеїв і драмы в списовнім русиньскім языку. Творы міг посылати каждый автор од 18.го року віку, жыючій в Словеньскій републіці.

Тот рік на третім місці скінчіла молода писателька, штудентка на Інштітуті русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові – Яна Сташкова. Тота в конкурзі третє місце здобыла за свою прозу. Друге і перше місце належало поезії. Друге місце здобыла Марія Ґірова і як найліпшы творы у 2015-ім році были оцінены стихы Штефана Сухого. Оцінены роботы, будуть окрім того, же авторы дістали фінанчну нагороду, і опублікованы в часописі Русин.

Штефан Сухый ся народив мая 1946-го року в селі Нехвальова Полянка. Є то русиньскый поет, прозаік і драматік, автор дакотрых русиньскых учебників. До року 1989 писав по україньскы, по револуції у 1989-ім році зачав писати русиньскым языком. Мож спомянути його книжкы Русиньскый співник, Енді сідать на машыну вічности, Як Руснакы релаксують, Азбукарня, Аспірін, Слон на Кычарі, Незабудка, Азбукова мама, Третє око… Є і автором радіопєс, котры робив про Словеньскый розглас – русиньске высыланя Радіа Патрія. Пєсу під назвов Пташаче молоко, котра была оріґінално написана про радіо, мав у своїм репертоарі Театер Александра Духновіча в Пряшові. Є лавреатом Премії Александра Духновіча за русиньску літературу.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА