Наступний раз аж в 2029 році. Допіро товды єдно з міст в Польщы зас буде Европейском Столицьом Культуры (ЕСК) – містом, выбраным Евросоюзом, якє за цілий рік презентує культуральне жытя міста, реґіону та державы. Але неє што позерати на разі так далеко. Маме 2016 рік і званя ЕСК наступных десят місяців тримат Вроцлав – місто, якє части Лемкам єст близкє. Тота близкіст може быти моменатами кус гірка, з огляду на памят 1947 рока, але новы поколіня сут уж привязаны до того, а і інчых міст Нижнього Шлеска, як до свого, маючы деси зо заду головы в памяти любов дідів до іх земель на Лемковині.
Вроцлав все был вельокультуровым містом. Перед ІІ Світовом Войном жыли гын Німці, Жыди, Полякы. По войні місто мусіло підносити ся наново. Хоц стратило своіх жытелів, якы будували велькіст міста од поколінь, то пришли новы, якы дополнили вельокультурову спадковину міста. Обік себе жыют, працуют, творят, одпочывают, спілістнуют Лемкы, Караімы, Грекы, Татары, Німці, Ромы, Жыди, Полякы і Украінці. Не лем они, бо Вроцлав то місто одкрыте, якє притігат люди з цілого світа і в ріжных цілях. І тепер Вроцлав, протягом цілого рока, буде оповідал світу о минулым і будучым, о творіню ся наново, о метаморфозі культуры, о ріжнорідности і вельоголосі, а тіж о тым, же культуру мож розуміти на вельо способів. Вроцлав долго ся рыхтувал, бо аж 8 років (тілько часу достає кажде місто, котре остає ЕСК) і тепер єст готовий, жебы вказувати світу, кілько може заоферувати. Цілий рік во Вроцлаві буде ся діяло, і уж ся діє, барз вельо. Вікенд одкрытя проходил в днях 15.-17. січня т.р., а проґрам вшыткых подій найдете за тым мотузком.
Так як Вроцлав єст містом/місцьом, де стрітили і стрічают ся ріжны культуры, так єст ним тіж і Львів. І в обох тых містах лемківска культура, яка єст том прихідном, збогачат культурову мозаіку тых просторів. Не чудне, же лемківскы акценты являют ся на ЕСК. На разі за справом Львівского Місяця во Вроцлаві, але будут і інчы проєкты з лемківскым забравліньом – будеме інформувати. Львівскій Місяц во Вроцлаві, якій буде проходил в рамках ЕСК, то історычна подія – перший раз місто, якє не єст чльеном Европейской Уніі, може заістнувати в рамках ЕСК. Львів остал потрактуваний як місто-объєктыв, якє дозвалят зазріти в глубину цілой Украіны. Львівскій Місяц во Вроцлаві часово ограничений буде особливом рамом – буде проходил медже Пасхами, в квітни. Його проґрам єст богатий і заповідат ся інтересуючо (детальний найдете гев). Вказаных буде напр. близко 20 фільмів, серед котрых вымінити мож хоцкі тоты, якых акция проходит в гуцульскых Карпатах: Братя. Остатня сповід, Тіні забытых предків і Жыва ватра. Окрем того, будут стрічы з украіньскыма писменниками, дебаты, показы видимых штук, выставы і вельо музыкы – Звуків зо Сходу, а серед них прозвучат деякы близкы і нам, тіж за справом радия ЛЕМ.фм. Декотры ансамблі, хоц може не мают в своім репертуарі русиньскых співанок, то находят ся з музычній базі нашого радия і граны сут в пасмі музыкы світа (14.00-17.00), а тіж в інчых порах. Концерты Звуків зо Сходу проходити будут в Львівскій Клюбокавярни Під Клепсидром.
Цикль концертів отворит 31. марця т.р. ґрупа Lemko Bluegrass Band зо Львова, яка приносит нам народны лемківскы співанкы в обробках будучых фузийом американьского фольку, то є музыкы кантри і інчых жанрів: музыкы буґі, ґрас, блюс, свінґ. Хоц тот перший концерт буде запертым – вступ лем на запрошыня, то ЛББ выступит іщы з дармовыма концертами 1.-3. квітня/апріля на Львівскій Уличці, в Ґарнцарскым Переході о 19.00 год.
10. квітня/апріля буде мож быти участником літературно-музычного передставліня Уляны Горбачевской Антонич дома. Буде то проба одтворіня поетыцкого світа Богдана Ігоря Антонича – музычний еклектызм, переходячий од лемкіского фольклору аж до пост-роковой психоделиі. Проґрам спектаклю складат ся з трьох части, якы одповідают черговым етапам жытя поеты: 1/ дістинство, Лемковина, Новиця, 2/ Львів як сурреалістычне Мегаполис і 3/ вічніст і космічний дім за звіздами. Премєра того представліня проходила 20. лютого 2016 р. во Львові. Выступуют м.ін. Уляна Горбачевска, Юрий Андрухович, Марк Токар, Ришард Латецкій, Барт Палыґа. Інспіратором єст Матеуш Сора зо Стоваришыня Приятелів Новиці.
Окрем того, на Звуках зо Сходу почути буде мож м.ін. Гыч Оркестр, Юрия Андруховича і Карбідо, Шоколяд, Даґадану, Марияну Садовску, АтмАсферу, ци Dakh Daughters Band.