Днес в Сoймі, найважнійшым законодавчым орґані Польской Республикы, одбыла ся конференция під патронатом пані Маршалок Евы Копач на тему охороны загороженых языків в Польщы.

Про діяня на крайовым і европейскым рівни, котры мали бы на ціли охорону загороженых языків і языковых одмін радили специялісты языкознавці, соспільны меншыновы діячы, як і експерты з обшыри языкового плянуваня, меншыновой політыки і социйолінґвістыкы. Дебата тычыла ся сучасных законів і пропозиций леґіслятывных розвязань, котры мали бы рішучо причынити ся до інгібітуваня процесу скорого і безповоротного вмераня языків, котры сут культуральным дідицтвом Польщы.  

Як підкрисляют орґанізаторы конференциі, з языкового мапы Польщы счезли такы языкы як: татарскій, армено-кыпчацкій, словіньскій, нижньонімецкы діалекты, язык ческій з Кладской Кітловины. Загорожены скорым счезаньом сут йідиш, караімскій, остаткы німецкых діалектів Шлеска, Поморя, Варміі і Мазур.

Призабываны сут говоры і діалекты польского языка,  кашебского, поліскы і білорускы, украіньскы, підляшскы як і діалекты лемківского языка, ческого з Зельова, словацкого зо Спиша і Оравы, дзукійскій і сувальскій говор литовского і росийскій Старообрядців.

Менше загорожены сут стандаризуваны одміны языків – литовского, німецкого і украіньского, зато же вчены сут в рамках меншынового шкільництва. 

Дискутанты підкрислюют, што є потреба обняти декотры одміны языків інституцийональном помочом в обшыри ревіталізацийных діянь. Участникы конференциі проаналізуют дотеперішні успіхы, стратеґіі і постуляты спертя і ревіталізациі меншыновых і реґіональных языків. Подумаят тіж над можлівістю піднятя діянь взглядом непризнаных языків і необнятых польском языковом політыком – особливі ґерманьского етнолекту з Вілямовиц, шлеского ци польскых говорів.

Смотр на проґрам конференциі –  www.sejm.gov.pl