Уґоча

Лемко – ґазета для карпаторуского народа – ч. 10., котре вказало ся на Лемковині, товды, коли ся вказало. Ани мы не знаме коли, бо написана спереду дата кус ся нам розышла. Не тото основне. Для части нашых чытальників є чудне, же обертаме ся заєдно на Карпатску Русь, не знатя за чым? А редакция пояснят вшыткым тото од першого чысла. А тамты надале засмотрены лем в украіньскы космічны співанкы.

Адже нашы люде жыли там, де жыли. І лем там – де жыют доднес. В Уґочы жыют, хоц сме дотля в них не были. Коли позвут, та придеме і зас попросиме: най бы заспівали тоты співанкы, котры нам заспівали сто років тому. Деси так то буде, як знаме рахувати, за новым стильом.