В Соймі про проєкт новелізациі уставы про нацийональны і етнічны меншыны

В пятницю 15. січня/януара 2016 р. проходило осме засіданя актуальной каденциі польского сойму. Послы розсмотріли в першым чытаню громадяньскій проєкт новелізациі уставы про нацийональны і етнічны меншыны і про реґіональний язык. Проєкт закладат дописаня до теперішньой листы штырьох етнічных меншын: лемківской, караімской, ромской і татарской, пятой – шлезской.

Внескы о одшмаріня в першым чытаню зложыли в пятницю парляментарны клюбы Польской Селяньской Партиі (Polskie Stronnictwo Ludowe) і Кукіз’15. Замір голосувати за переданьом проєкту до дальшых робіт в комісиях заповіли представникы партий Право і Справедливіст, Громадяньска Плятформа і .Новочесна.

Спераний м.ін. через Рух Автономіі Шлеска громадяньскій проєкт прошол до соймовой канцеляриі в липци/юлию 2014 р, в жолтни/октобрі одбыло ся перше чытаня, а влони проєкт двократно был одсыланий до підкомісий. З той причыны, же сойм попередньой каденциі не схоснувал звязаной з ним процедуры, в актуальній розсмотрюваний єст од нова. Згідні з проєктом, по наданю Шлезаком статусу етнічной меншыны, передставникы той соспільности вошли бы в склад Спільной Комісиі Ряду та Нацийональных і Етнічных Меншын (представниками лемківской меншыны сут на днешній ден др Мирослава Копыстяньска і проф. Штефан Дудра, якы заступили др габ. Олену Дуць-Файфер і Штефана Гладика в 2014 р.). Окрем того, новеля закону дала бы змогу признати шлезскій реґіональноым языком, ґварантуючы фонды і фінансуваня едукациі, культурной і артистычной діяльности та охорону місц звязаных зо шлезском культуром. Принесло бы тіж, што постулюют сторонникы той ініциятывы, вельо хосенных річы для реґіону і державы, звязаных з едукуваньом молодых поколінь.

Зголошений в дискусиі внесок о одшмаріня проєкту буде розсмотрений в бльоку голосувань. Маршалок Сойму перенюс на наступне засіданя голосуваня над внеском о одшмаріня в першым чытаню проєкту уставы.