Русины мають своїх світознамых героїв і з добы другой світовой войны. Вельо людей знать Михала Стренка, народженого в Орябині, котрый служыв як америцькый піддостойник і знамый ся став вдяка фотці Джоа Росентгала, на котрій піднимать амрицькый флаґ на верьху Сурібачі в Японії. Але суть і далшы, герої, о котрых може аж так не знаме і є міджі нима і жена.
Точно 19-го октобра минало 92 років од народжіня Марії Ґуловічовой, котрой рідным селом были Якубяны, старолюбовнянського окресу. І чім была вызначна тота Русинка, дівка ґрекокатолицького священика? Є якбач єдинов шпійонков Америкы русиньского походжіня, о котрій ся можете дочітати.
Марія Ґуловічова абсолвовала ґрекокатолицьку учітельску пропарандію в Пряшові і хотіла быти учітельков. На зачатку 1944 року єй пожадав єден жыдівскый приятель Юліюс Ґолдберґер, жебы скрыла перед Німцями його сестру і єй лем пять річного сына. Од апріля їх скрывала в будові школы в Гріньовій, де учіла. І так ся зачала єй путь геройства, котре почас войны потвердила дакілько раз. Потім, што Ґуловічову хтось удав за скрываня Жыдів, выслухав єй достойник словацькой армады Мілан Полак, котрый быв таксамо членом протифашістічного одбоя. Він нашов про жыдівску матір і сына нову скрышу, але хотів зато, жебы ся Ґуловічова стала курьєрков антіфашістів. Тота понуку такой взяла і переселила ся до Баньской Бістріці. Вдяка тому, же овладала окрім свого рідного далшых пять языків – руськый, мадярьскый, словацькый, німецькый і анґліцькый, зачала робити в одбої як тлумачничка. Коли в 1944 році зачало Словацьке народне повстаня, робила на повстанецькій теріторії як тлумачничка документів зо словацького до руського языка про Совєтьску тайну службу. Через літо 1944 року тлумачіла про америцькых членів місії тайной службы під назвов Уряд стратеґічных служб, де єй приділив ґенерал Віест. В рамках свойой роботы брала участь і на захрані америцькых гаварованых летців. Коли Німці змарили повстаня, Ґуловічова наперед втікла до гор. Америчаны єй пожадали, жебы їм робила тлумачника при утіку з Німцями обсадженой теріторії. Она понуку прияла і перевела потайомкы Америчанів через Словацькы горы. Напрік тяжкой зимі в горах, почас котрой сама обмерзла, дістала ся з Америчанами 1-го марця 1945 року аж до Букурешты, одкы одлетіла до централы Уряду стратеґічных служб в Італії. Зачала про них робити. Была приділена як тлумачничка до Прагы, де стрітила Аллана Дуллеса, достойника стратеґічных служб, пізнішого директора CIA, котрый єй поміг і в єміґрації до Америкы. Там їй уможнили і штудіум на Вассар Колідж. В 1946 році єй за храбрость і жертвенность оцінили высоков державнов нагородов США Сьпіжовов звіздов. Цілый жывот пережыла в Америці. Была двараз оддана і зістали по ній діти і внуци. Мерла 28-го септембра у 2009 році.
Петро Медвідь (Статя была написана про Радіоноивны русиньского высыланя Словеньского розгласу)
ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА