«Молода Лемковина» принесла іншый погляд на музику

Кідь ся повість русиньска музика, векшына людей собі під тым такой представить прекрасный русиньскый фолклор – то в тім ліпшім припаді, або новы свадьбяны ґрупы, котрых в нас є як грибів по доджу, но котры мають із якостнов музиков много раз досправды малошто довєдна. Но Русины не суть одказаны лем на повторяня, хоць прекрасного, русиньского фолклору із ґенерації на ґенерацію, і так само не мусять слухати лем нову русиньску музику, на котрій ся добрі забавити на свадьбі або забаві, но не дасть жадной приданой вартости слухачови, котрый бы собі єй пустив дома. Русины мають і якостны модерны ґрупы і інтерпретів, котры єксперіментують зо сучасныма жанрами і творять сучасну нову русиньску музику, за котру ся не мусиме ганьбити.

Фестівал, котрый одпрезентує і мотівує

О тім была пересвідчена і орґанізація «Руска Бурса» в Ґорлицях на Лемковині вєдно зо своїм радіом lem.fm. Но так само сьме собі довгый час усвідомльовали, же бракує простор, де бы мож было тоту творчость одпрезентовати під єднов стріхов і вєдно із тым мотівовати і далшых людей, жебы творили нову сучасну русиньску музику. Пишу в минулім часі. Бо такый простор – де мож презентовати і мотівовати новых умелців, вже існує. Тым простором є конкурзный фестівал під назвов «Молода Лемковина», котрого орґанізаторами была «Руска Бурса» і радіо lem.fm, і його першый річник проходив в Ґорлицях в суботу 21-го новембра 2015 р.

«Молода Лемковина» – фестівал авторьской лемківской музичной творчости, як звучала його підназва, од зачатку заінтересовав нелем інтерпретів із Польщі, но і зо Словакії. До конкурзной проглядкы приголосили ся ґрупа Сестры Бочнєвіч, дуо Весна, ґрупа 7кропка, Юлія Ющак, Чудакы, но і Словакію репрезентовала ґрупа Гырдза і Владіслав Сивый. Хоць ґрупа Чудакы наконець не брала участь на фестівалі, і так была конкуренція змагаючіх ся міцьна. Правду повісти, не было што завидіти журі, котра так само мала членів із Лемковины і Пряшівщіны. Председом журі быв Петро Трохановскый – вызначный русиньскый поет, писатель, автор співанок, діріґент, співак, редактор і учітель із Лемковины. Другым членом пороты быв Маріян Марко – довгорічный актор і теперішній директор Театру Александра Духновіча в Пряшові, і третє місце в журі заняв Мірек Боґонь – музикант, композітор, керівник і основатель многых музичных ансамблів. Світла, звук, вшытка техніка і люди были професіонално в просторах Центру културы в Ґорлицях приготовлены, свято русиньского слова, як то на зачатку повіли модераторы фестівалу Демко Трохановскый і Павло Малецькый, за участи нелем домашніх Русинів – Лемків, але і представителів містных властей, могло ся зачати…

Конкурзна часть – енерґія і тиха меланхолія

Як першы на суботнім фестівалі выступали Сестры Бочнєвіч, якы мали за собов ґрупу музикантів. Може найскладнішу позіцію – быти першым, без проблемів звладли, і было од першых тонів, котры зазвучали на сцені, знати, же публіка має перед собов професіоналів. Сестры Бочнєвіч окрім своїх авторьскых співанок дали русиньке шматя і єдній польскій народній співанці, кідь єй заспівали з русиньскым текстом. Но і у властній обробці. Голосы двох сестер, котры окрім того і грали на інштрументах, довєдна вытворили файный енерґічный выступ, котрый быв успішным зачатком події. Сестры вєдно зо слаковыма інштрументами на сцені во мі зохабили почутя, же єм мав можливость познакомити ся із фузійов народной музикы, частями, котры припоминали скоріше музичну класіку, і новых музичных жанрів.

По Сестрах Бочнєвіч на сцену пришли представителі Словакії – ґрупа Гырдза. Гырдза не є жадным зачаточником на музичній сцені. Ґрупа, котру у 1999 році засновав Славомір Ґібартій, походила много окремых концертів і фестівалів нелем дома, але і за граніцями. Но на Молодій Лемковині то была дакус інша Гырдза. Ґібартій, котрый сам має по вітцьови русиньске походжіня, вже довго мав тугу зробити в рамках ґрупы і русиньскый проєкт, в кторім бы наспівали русиньскы співанкы. Сам ся дома не научів бісідовати, но все го то ку тому тягло. Фестівал «Молода Лемковина» быв файнов нагодов, жебы од думок, котры лідер ґрупы мав в голові вже давно, пришло і ку реалности. В рамках русиньского проєкту Гырдза выступала на сцені зо співачков Ярославов Сисаковов і Ладіславом Ладомиряком, котрых веце як музикантів, хоць вказали ся як професіоналны музиканты, можеме знати як членів драматічного колектіву Театру Александра Духновіча в Пряшові. Гырдза по русиньскы одпрезентовала свої авторьскы співанкы, котры існують оріґінално в словацькім языку, і котрым были зроблены новы русиньскы тексты. Так само обробили і єдну словацьку народну співанку, котра дістала русиньскы слова. Хоць наконець рішіня журі было інше, мушу підкреслити, же Гырдза вказала на сцені найпрофесіоналнішый выкон, і што дотулять ся музикы, і цілковой show, котров доказали сторгнути цілу публіку. Ліпше русиньске world music єм досправды не чув.

По двох веце енерґічных выступах пришло на сцену молоденьке дівча з великов ґітаров, котре участных дакус стишыло. Акустічный лірічный выступ Юлії Ющак быв досправды милым погласканьом сердця. І зъявом молодой ніжной Юлії і голосом, почутьом, котры до співанок дала. Тяжко писати дашто о недостатках молодой співачкы, бо быв то про ню першый публічный выступ. І мушу сконштатовати, же скінчів над мої очекованя. Мам надію, же звекшуючім рахунком выступів буде професіонално роснути і Юлія Ющак. І вірю, же орґанізаторы нашых фестівалів ї ку тому будуть давати нагоды. Кібы сьте хотіли чути, як може вызерати фолкова музика по русиньскы, навеце в женьскій верзії, ідьте ся посмотрити на концерт Юлії Ющак.

І далшый выступ належав акустічній музиці. Суть ґрупы, котры выдають єден албум і потім о них довго не є чути. І як раз тото з них многораз робить, мож бы было повісти, даякы леґенды. Женьске дуо Весна в складі Аґнєшка Коробчак-Домінґез і Дорота Лаґудка, мінімално на Лемковині, може такыма леґендами раз будуть. По выданю дебутового албуму о них пару років не было чути. Дуо не концертовало, і аж теперь взяло участь на фестівалі Молода Лемковина. Весна компонує співанкы на віршы русиньскых поєтів. Многым їх музика припоминать музичный жанер фадо. То портуґалскый штіл, котрого выникнутя ся датує до 19-го столітя. Весна може принесла дакус меланхолії, але милой меланхолії. За припомянутя стоїть і то, же ґітарістка грала на своїм музичнім інштрументі доконало. І то є в припаді, кідь на сцені чути лем голос жены і струны ґітары, доста важна справа. Весна ани по роках не скламала. На фестівалі мі дала як раз тото, што єм чекав. Порція доброй акустічной музикы, котра пахла портуґалскым югом, но смаковала по русиньскы, была файным обогачіньом події і принесла далшый розмір музикы, котра є творена Русинами в сучасности. Надіям ся, же про Весну і тот выступ буде новым імпулзом ку концертованю і творіню новых співанок, ці выданю далшого албуму.

7кропка – то ґрупа молодых веселых людей зо западу Польщі. По двох тихшых, акустічных выступах, то было файне ожывліня ґорлицького културного центру. Музиканты ґрупы 7кропка суть членами і іншых ансамблів і проєктів. Гуслі, баса, акордеон, флавта – може бы сьте в такім складі чекали традічну народну музику, но не є тому так. Ґрупа має іноватівны аранжманы своїх авторьскых співанок і, як ся вказало, так само докаже зробити і файну show на сцені. Іншпірації глядать не лем на Лемковині, но і на Словакії ці на Україні. 7кропка, будь бы іщі мали не знам што доганяти в рамках музичной професіоналности, здобудуть собі вас свойов щіростьов, веселосьтов на сцені і головно добров енерґійов, котра з них ішла цілый час. Но і як єм споминав, коло свого музичного выступаня звертають увагу публікы і своїма акторьскыма вкладами. 7кропка буде істо єдна із ґруп, з котрых концерту одыйдете із усміхом на твари і добров дяков.

Як остатній на сцені одпрезентовав ся другый представитель словацькых Русинів – Владіслав Сивый. Хоць Сивый належыть ку старшій ґенерації молодшых русиньскых музикантів, він так дакус предці лем є молодым творцьом. Властны авторьскы співанкы зачав робити аж перед двома роками – у 2013 році, коли довшый час мародовав і дома го нараз копла муза. Сила музикы Владіслава Сивого є головно в його штілі поетікы, котру властно переспівавать до властных мелодій. Його тексты суть оріґіналным, неконформным поглядом на світ, поглядом чоловіка, котрый вже дашто оджыв, суть то елєґії присвячены родному краю, старым часам, молодости, скламаням і пережытым любвам. У 2014 році выдав свій дебутовый албум, і од втогды все приходить із новыма співанками, і як повів на фестівалі, можеме очековати його другу платню.  Сивый є в русиньскім середовиску незвыклым зъявом, музичным бардом, солітерьскым, ґітарово-електронічным фолковым співаком, котрый є на сцені сам, єднак, як є сам у своїм жанрі, як є сам (або єдинечный) в тім, же докаже співанками выкричати до світа то, што векшына з нас лем потихы пережывать, і боїть ся о тім наголос бісідовати. Владіслав Сивый назвав свій дебутовый албум Смутный клавн, віршы і ґітары» і тым як кібы дефіновав сам себе. То він є тым клавном, котрый роздавать публіці радость, но сам є смутным, то він є тот, котрый на сцену приходить зо своїма віршами і ґітаров і хоць то не є тіп інтерпрета, на котрого концерті бы ся гуляло, ці котрый бы енерґічным выступом як Гырдза або Сестры Бочнєвіч сторгнув публіку. Но і так має в собі дашто, чім собі своїх слухачів докаже здобыти. Ліріку, котра даколи хопить за сердце веце, як то, як професіонално выступ вызерать. А то ся і в припаді Сивого на фестівалі потвердило.

Сусанна – кідь вам хтось дасть веце, як лем музику

По конкурзній части фестівалу слідовала тота неконкурзна, на кінцю котрой журі выголосило резултаты Молодой Лемковины. В рамках неконкурзного концерту могла публіка выслухати молодый надійный фолклорный ансамбель Терочка, котрый існує коло «Руской Бурсы», і котрый презентує традічный русиньскый фолкор нелем із Лемковины, но і з Підкарпатя ці Пряшівщіны. По Терочці вже сцена належала ґрупі «Клюб де Моль», котра має за собов таксамо уж даякы дві платні, єдну перерву і навернутя на сцену в позміненім складі. «Дуляровы Братя» были про мене дачім, на што єм ся барз тішыв. Ґрупа має за собов выдане за 8 років існованя лем єдно EP із 5-ма співанками, з того є лем єдна властна авторьска, і по довгім часі тото была нагода чути їх новы співанкы, або ліпше повіджено обробкы співанок, котры теперь выходжають на їх першім офіціалнім дебутовім албумі. Фузія фанковой музикы, року, народной музикы, єдинечный голос співака Мірка Джубины – то вшытко принесло до салы енерґічну атмосферу, коло котрой ся не єдному чоловіку із публікы хотіло такой танцьовати.

Окреме місце мушу присвятити далшому інтерпретови, котрый ся вказав на сцені. Сусанна (Сусанна Яра – Малецька) є про мене вже довшый час сучаснов дівов русиньской музикы. Професіонална співачка і музикантка своїма концертами не може зохабити холодным ани єдного чоловіка, котрый єй зажыє нажыво. Аранжманы Сусанны, но головно Сусаннін спів і робота з голосом, суть дачім, што пересягує звычайну уровень нашой, хоць і найліпшой, русиньской музикы і залучать Сусанну міджі найліпшых світовых професіоналів. Емоції, котры знать свойов музиков і выступованьом на сцені передати публіці, то міцьна буря, котрій ся не мож протиставляти, і дасть ся лем єдно: зохабити ся тов бурьов нести, не позераючі на то, де нас аж докаже однести. Як раз навспак. Чім далше нас однесе, тым ліпше. Тым веце красы ся нам одкрыє і чоловік має потім лем єдну тугу – зажыти то знова. Сусанна як все не скламала і дала публіці дашто зо себе, дашто, што іде прямо зо сердця інтерпреткы до сердця каждого єдного слухача, дашто, што ся не дасть лем так найти. Мусить то быти даром од Бога – мати то і знати тым обдаровати і далшых людей. Міцьны емоції…

Маєме резултаты

Як остатній на сцені выступив зо співом і Петро Мурянка, котрого співанкы многы інтерпреты в рамках фестівалу у властных обробках презентовали. І то уж быв ясный сіґнал, же ся ближыть оціньованя. Журі вырішыла, же на третім місці 1-го річника фестівалу «Молода Лемковина» скінчіло дуо Весна. Друге місце собі поділили Сестры Бочнєвіч вєдно із Гырдзов і першым лавреатом нового фестівалу ся став Владіслав Сивый. Хоць Сивый не належав ку моїм фаворітам на перше місце, є треба підкреслити, же лем він мав вшыткы співанкы, котры презентовав, чісто авторьскы – і текстом і музиков, і лем його співанкы выникли вшыткы оріґінално як русиньскы, значіть, не были тлумачены. Може і то го посунуло перед Гырдзу ці Сестры Бочнєвіч, на котрых єм то може тіповав веце. Но кідь має на фестівалі іти досправды о нову авторьску творчость, потім є перше місце про Сивого заслужене. І про решту інтепретів то може быти імпулз, жебы веце творили од зачатку оріґінално по русиньскы і не робили лем обробкы творів іншых, ці тлумачіня.

Епілоґ – місія сповнена

Може бы єм забыв, але предці… цілый фестівал ішов нажыво в радію lem.fm. А не была то лем ретрансмісія концерту. Радіо мало своє екстерне штудіо як часть сцены і поміджі выступы інтерпретів редакторы радіа з каждым робили куртый розговор, покля ся приготовльовала далша ґрупа, ці інтерпрет. Фестівал так проходив без тихых місць і досправды было од неєдного участника чути, же і тото підняло його професіоналность.

«Молода Лемковина» про мене сповнила основну задачу. Принесла в рамках тых конкурзных, но і тых неконкурзных, выступів, іншый погляд на русиньску музику. Вказала, же і міджі Русинами є много молодых талантливых людей, котры роблять сучасну якостну музику, за котру бы ся не ганьбили ани іншы, може і векшы, народы. Тішу ся на далшый річник, вірю, же часом будуть і інтерпреты з Підкарпатя і єм барз радый, же єм міг быти членом реалізачного колектіву фестівалу, котрый приніс до нашой културы дашто нове.

(Статя была написана як коментар до двотыжденника «ІнфоРусин» ч. 21/2015)
фот. Д. Новак

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА