Навернутя до будучности

Світова рада Русинів, підписана єй председом Дюром Папуґом, загнала владі Україны підпорне писмо, де, окрім іншого, вызывать Україну, жебы дотримовала европскы договоры і харты і вызнала русиньску народностну меншыну із вшыткыма правами, якы выпливають з европскых документів. Писму бы ся чоловік годен быв потішыти, кібы не выкликало вопросы о незналости і некомпетентости дакотрых членів Світовой рады, або мінімално єй председы, котрый ся під нього підписав. Але може є вшытко інакше.

Незналость і некомпетентость ся може явити вже на зачатку писма, котре є назване як „Підпорне писмо Світовой рады Русинів Владі Україны перед вступом країны за члена Европской унії.“ О чім пише Дюра Папуґа? О якім вступі за члена? Одповідь находиме в далшых шоріках. „Світова рада Русинів у повній мірі підтримує намаганя Влады і депутатів Верховной рады Україны у творіню договорів і їх залучіня до діятельства потрібных кроків, якы поведуть до приятя Україны за члена Европской унії.“ Чоловік бы собі міг подумати: Світова рада, або єй председа, то тяжко повісти, собі якбач помылив, або не знать різницю міджі асоціачным договором, о котрый ся теперь Україна намагать і членством в Унії. Днесь можеме бісідовати о проевропскім напрамі Україны, о господарьскім зближованю, ні о політічнім членстві в Унії. Є намаганя о якесь зближованя ся з Европов, але тото має од евроінтеґрації в смыслі членства, вступу до Унії, іщі барз далеко.

Жебы то было ясне, договор, якый, кідь то буде правда, Україна підпише у Вільнюсі, є на уровни договорів, якы мають днесь Норвеґія, Ісландія або Ліхтенштейн. Значіть договоры може на уровни бывшой Европской господарьской общіны, де ішло о бізніс, ні о політічну інтеґрацію, котра зачала аж з взником Европской унії. Договор може Україні дати выгоды, котры ся дотуляють цла, вольного бізнісу, але нич веце. О іншій евроінтеґрації теперь не є бісіда. А і кібы зачала, істо не буде выплывати лем з того першого договору, і од діскузії к реаліті може перейти вельо років. Можеме посмотрити на Туркію, тота договор, котрым ся стала членом цолной унії і здобыла членство в Европскій господарьскый общіні, підписала в першій половині 60-тых років минулого стороча. Потім підписала іщі много договорів і конвенцій, але приступовы їднаня о вступі до Европской унії з Анкаров зачали аж в 2005 році. Просто, теперь ся рішать бізніс, ні політіка. Жадне членство в Унії. Ці прийде і на політічну інтеґрацію, котру бы єм підпорив і я, бо бы могла помочі і Русинам, або холем ку одкрытому Шенґену про Україну без членства, што бы таксамо значіло, же Русины будуть під єднов стріхов без границь, то нє є теперь ясне. А не є то ани на проґрамі дня. Самособов, Русины Европы можуть выразити надію, же раз прийде і політічна інтеґрація і договор во Вілнюсі бы того міг быти зачатком, зато го таксамо треба підтримати. Але загнати підпорне писмо к членству в Унії є прискоре і абсолутно мімо сучасной реаліты. Україна не є перед вступом. Также повторяйме собі вопрос: О чім пише Світова рада?

Не хочу віровати, жебы досправды ішло о незналость і некомпетентность. І так продовжуйме у фантастіці, котру зачали членове рады, кідь загнали писмо. З той траґікомічной сітуації выплывають дві річі. Єдна позітівна, друга ні так цілком. Позітівнов річов є, же якбач тісно по Світовім конґресі, нова Світова рада, веджена староновым председом, украдком выдумала машыну часу. Тото, што про ціле людство было лем несповнительным сном і річов науковой фантастікы, узкый округ нашых світовых функціонарів перемінив на реаліту. Зась сьме в дачім цілосвітово першы, на што будеме, самособов такой по поп-арті, годны быти горды. Друга річ, котра є неґатівна, то є то, же председа світовой рады такой по выдуманю машыны, хотів якбач подорожыти в часі і вернути ся до минулости, жебы направив то, як ся много раз Світова рада під його веджіньом барз слабо, або нияк не застала Русинів на Україні. В тім бы не быв проблем. Зрада є інде. І то в тім, же ся повторяв сценарь із філму Навернутя до будучности, в котрім ся головный герой не дістав до минулости, яку хотів змінити, але хыбов машыны до будучности. Так і председа Світовой рады, не пішов о дакілько років назад, жебы выразно підпорив Русинів скоріше, але очув ся коло свого стола з пером в руці, знова писав писмо і календарь вказовав якбач рік 2030. Іншак собі то не знам пояснити, кідь не хочу робити з членів Світовой рады незналых, або некомпетентных. Єдина різниця міджі філмом і мнов написанов теорійов є, же філм быв комедія, але тото є, як єм вже споминав, траґікомедія. Бо писмо ся даяков далшов хыбов, доіста хыбов машыны, ні чоловіка, зъявило в притомній реаліті.

Не знам, што собі о Світовій раді Русинів може подумати україньска влада, котра доіста знать што бы про них значів підписаный асоціачный договор і што є членство в Унії, але не знать, же вшытко запричінила хыба на русиньскій машыні часу, ні русиньска незналость. Теперь вже є то єдно. Ганьбу даяк пережыєме, лем майме надію, же председа до далшого Світового конґресу стигне оправити машыну і верне ся до реаліты і притомности.

Петро Медвідь, Пряшів

(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm)

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА