Писатель Михайло Шмайда днесь дожывать ся 95 років

Днесь дожывать ся красного юбілею, 95 років жывота, вызначный писатель русиньского походжіня Михайло Шмайда.

Шмайда народив ся 2-го новембра 1920 року в селі Красный Брід, меджілаборецького окресу, де пережыв і цілый свій жывот. Напрік тому, же не абсолвовав жадны высокошкольскы штудія, став ся з нього досконалый писатель. Свою творчость наперед зачінав із поетічныма творами і оповіданями, но пізніше ся з нього став романописатель – новеліста.

Кідьже почас його творчого жывота не мож было писати в русиньскім языку і вызнати собі русиньску народность, Шмайда выдавав свої творы в україньскім языку. Є автором першоґо роману написаного в україньскім языку, котрый быв по Другій світовій войні выданый в Чехословакії під назвов „Тріщать криги“. Іщі перед тым му вышла книжка оповідань під назвов „Вязка ключів“. З далшых творів мож спомянути трілогію „Лемки“, оповіданя „Паразити“ і много далшых прац і статей. У своїх романах занимав ся і проблематіков примушеной колектівізації і змінов народностной і церьковной ідентічностей, чім мусили перейти собі Русины.

В далшім успішнім романі „Роз’їзди“ писатель росповідать чітателям о смутных судьбах русиньскых робітників коло будованя фабрикы ВСЖ Кошыці. Но Михайло Шмайда не быв лем романописательом. Є честованым етноґрафом, о чім свідчіть і його велика робота, котру по собі зохабив з єпохы років 1960 – 1971, коли працовав про Музей україньской културы, но і пізніше.

По 1968 р. быв єдным із тых, котрых новы міцны репресалії комуністічного режіму поставили на бік дісідентів і заказаных авторів. Аж до 1988 р. быв і вдяка Васильови Білякови переслідованый ШТБ (комуністічна спецслужба в бывшій Чехословакії) і были о ним веджены записы як о барз небеспечнім чоловіку і про самого Біляка.

Почас його робітніцькой праці зозберав велике множество русиньскых співанок, котры были по револуції выдрукованы і книжно в двох томах. На початку 90-тых років быв єдным із першых підпорователів нововыникнутой Русиньской оброды на Словениску, хоць сам ниґда не став ся членом. Общество Ендіго Варгола і Музей модерного уменя Ендіго Варгола в Міджілабірьцях його пропоновали на Премію Ендіго Варгола за 2004 р. за вклад до области етноґрафії, фолклорістікы і антрополоґії Русинів на Словеньску.

В 2008 р. му передав втогдышній презідент Словацькой републікы Іван Ґашпаровіч із нагоды 15-го юбілею вынику Словацькой републікы Прібінів крест ІІІ. класы за вызначны заслугы о културный розвиток СР. В тім самім році быв М. Шмайда записаный і до персоналной енціклопедії Who is who.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА