Од 9. жолтня/октобра 2015 р. тырват збераня підписів в рамках інтернетового систему петиций до президента Украіны – Петра Порошенка. Петиция тыкат вызнаня Русинів на державным рівни, а єй автором єст Юрий Продан з Общества ім. Александра Духновича.
Украіна то єдина держава во світі, котра хоснує комуністычний погляд з 20. років ХХ ст., т.є. періоду неславного сталінізму, в якым не вызнає Русинів і русиньского языка. Хоц медженародовы умовы зобовязуют Украіну до іх підтримуваня (м.ін. Европейска Карта Реґіональных або Меншыновых Языків – документ сиґнуваний Радом Европы), а і деякы украіньскы законы несміло споминают о Русинах і русиньскым языку, доднес автохтоны з Підкарпатской Руси, котра допіро од 1945 р. находит ся в границях Украіны (перше УРСР), не мают жадного спертя зо стороны державы на охорону і розвиваня свойой достоменности.
Днешня Украіна, роздерта войном на сході державы, з надійом смотрит на Европейску Унію, як на свій актуальний політычний напрям. Од 2016 р. буде обовязувала асоцияцийна умова ЕУ-Украіна, але дорога до полной інтеґрациі з Европом не єст легка, мат тіж своі ясно окрислены принципы, записаны в тзв. копенгажскых критериях, поділеных на дві ґрупы. Жебы зачати думати о членстві в Евросоюзі, Украіна, окрем економічных вымогів, мусит выполнити політычны: (стабільна демокрация, верховніст права, респектуваня чловечых прав і респектуваня прав меншын). Аж по тым кажда поєдна членьска держава ЕУ може голосувати за принятьом нового члена і долгым пути присвоіня Украіном европейскых норм до своіх законів.
Демократизацийну і проевропейску дорогу мож помочы Украіні облегчыти через підписаня спомненой електронічной петициі до Петра Порошенка, котра находит ся за тым мотузком, але жебы президент Украіны взял єй до увагы, треба вшыткого 25.000 підписів.