Раз
Діяльніст каждой русиньской орґанізациі детермінуют державны законы, котры реґулюют загальне функцийонуваня вшыткых соспільных орґанізаций. Прото, по правді, законодавці реальні рішают, чым меншыновы орґанізациі ся занимают, яку діяльніст преферуют і што за признаны ґранты мают зробити. Діячы з найшыршыма горизонтами старают ся о забезпечыня цілій своій нацийональній спільноті як найбілше з того, што мают інчы нацийональны меншыны, або векшыны. Тоты, думаючы барже про партикулярний інтерес свойой орґанізациі, зосереджают ся на маркетінґу, промоциі, як тіж підважаню значыня і діяльности інчых, ци критикуваню роботы і успіхів другых. В меншыновых середовисках приняло ся єднако вести тоту компаратистыку фурт лем в рамках єдной державы, котру меншына заселят. Сут, штоправда, такы, котры ведут єй з явныма і секретныма службами за границями, але днес не буду ся на них зосерджал.
Медженародовы інституциі, занимаючы ся меншынами, напр. Рада Европы, тіж ограничают своі рапорты і заінтересуваня ситуацийом меншын до провіряня правильности выполняня зобовязань принятых урядом єдной державы. Не інтересує іх шырший огляд: окрисліня і принятя цілів розвитку окремых меншын і стратеґій реалізуваня задач, котры речены цілі наполнят змістом вo вшыткых краінах прожываня ґрупы. Урядникы підносят, што кажда з держав має інчы пріоритеты, потребы і традицию діянь. Може і так. Лем в тым тексті хотіл бы-м днес поставити інчу тезу: кажда етнічна меншына, котра зеселят ріжны державы, має єднакы потребы, стремліня і повинна мати єднакы можливости реалізациі своіх аспіраций, котрых повинны стеречы понаддержавны европейскы інституциі.
Дотля, властиві лем европейска карта реґіональных і меншыновых языків, схвалена в 1992 році в Штрасбурґу, єст документом, котрий рішат про основний русиньскій вопрос в державах, котры яыкову карту приняли і єй реалізуют. Єст медже нима і Украіна, котра карту ратифікувала в 2003 р. Ратифікувала, але – в однесіню до русиньского языка – єй не выполнят. Украіньскы власти приняли абсурдальне рішыня, же в рамках імплементациі записів карты не хоронят на Украіні загороженых языків, лем языкы, котры хоснуют некотры, повыбераны меншыны, напр. язык хоснуваний ґаґаузком меншыном. Зато, коли дакотрий Ґаґауз не знат ґаґаузкого языка, лем украіньскій, то украіньскы власти докладают старань, жебы хоронити украіньскій язык серед Ґаґаузів. Хоц так описаны діяня во світі зове ся єдным словом – украінізация, Рада Европы єст спокійна, не примушат Украіны до принятя стандардів, обовязуючых во вшыткых інчых державах, котры языкову карту ратифікували.
Прото русиньскы діячы повинны ся зосередити на тым, жебы і од Украіны вымагати выполнити зобовязаня, котрого ся підняла в 2003 році, коли підписала карту, жебы на листі, посеред інчых хороненых, нашол ся і русиньскій язык. Рада Европы выдала директыву, котра годна быти над недоречным правом встановленым в Кыйові. А коли Украіна европейскы постановы постійно порушат, то повинна быти, што найменше, завішена в правах члена Рады, як то ся стало з Білорусьом в 1998 році.
Рада Европы принимат рапорты, котры описуют ситуацию меншын в єдній державі. Николи не старат ся представити загальний, комплексовий рапорт про етнічны, бездержавны меншыны. Прото, якій єст сучасний стан меншынового шкільництва, хоснуваня языка, культурных і науковых інституций во вшыткых европейскых державах, знают лем некотры найактывнійшы представникы русиньской, татарской ци караімской мешын. Европейскы інституциі зробили дотля лем єден выняток од того принципу. Для Ромів. Лем проблемы той єдной меншыны европейскы урядникы достерегли як спільны, єднакы во вшыткых державах і деякій час старали ся іх розвязувати. Сотворили так званий – ромскій компонент – проґрам, котрий мал системово причынити ся до вырівнюваня освітовых і економічных шанс лем тій єдній меншыні.
Представникы інчых етнічных меншын принимают без застережынь самоограничаючу ролю, котра придумана і ведена єст державныма і европейскыма властями. Меншыновы діячы стремлят товды до забезпечыня сой специяльного статусу в «себе», в своій загорідці. Хотят особливых реґуляций, заміреных лем на себе самых, як екстраординарной катеґориі громадян, выокремленой спосеред домашніх. І, надале, меншына полнит таку ролю, яку в границях законів, звыків і політычной правильности дали ій урядникы. Як безвільны, пасывны участникы подій, меншыны забезпечают тым лем процентовий паритет, як жены, сеньоры, інваліды і інчы ґрупы, фунґуючы в публичным просотрі. Адже, тоты ґрупы полнят лем зафіксувану декорацийну ролю, за што достают приналежне ім мінімум толеранциі, партиципациі і ґрантів.
Представникы меншын легко піддают ся такым з горы плынучым рішыням. Неєден раз самы стремлят ґу тому, жебы то уряд сам принял право, котре мало бы помочы меншыні в приближыню ся до ідеального стану утримуваня і розвитку достоменности і єй культуровой ідентифікациі. Як лемківскы репрезентанты в комісиі, котры все согласят з пропозициями, зголошеныма паном Тимом і урядниками. Без одповідальности, без авторефлексиі, без задуманя ся над будучым цілого свого Народу.
Два
На Словациі доднес не сут приняты парляментом законы про нацийональны меншыны і про фінансуваня культуры нацийональных меншын. Округлий Стіл Русинів Словациі, котрий єст дискусийном плятформом головных русиньскых орґанізаций і інституций, фурт намагат ся вытворити і представити проєкт, котрий потім мал бы быти схвалений і принятий вшыткыма інчыма меншынами і словацкым парляментом. Ци том дорогом мож сотворити нову якіст думаня про способы забезпечыня потреб вшыткых меншын на Словациі? А ци потенцияльний словацкій закон принесе хосен вшыткым Русинам, котры жыют і поза Словацийом? Шансы на тото сут, але невеликы. Не більшы, як выграня мілийона.
В 2013 р. был єм участником засіданя округлого стола, цілю представліня правных реґуляций, котры односят ся до ситуациі русиньской меншыны в Польщы. З цілого списку проблемів, лем єден выкликал найбільше заінтересуваня. Был ним ґрантовий систем, котрий служыт розвиткови лемківской нацийональной меншыны. То вшытко. Лем же думаня про ґранты, альґоритмы розділюваня і способы ґаздуваня ґрантовыма грошами, то далеко не вшытко, жебы представити словацкому урядови документ, котрий буде основний і для розвитку Русинів на Словациі.
На Украіні, хоц функцийонуют законы, котры «ґварантуют вшыткым народам, нацийональным ґрупам і громадянам, якы жыют на єй териториі, рівны політычны, економічны, социяльны та культурны права», то сут то порожні записы. Украіна дає тіж вшыткым народам і нацийональным ґрупам право свобідного хоснуваня материнського языка во вшыткых сферах соспільного жытя, включаючы «освіту, творіня і розповсюджуваня інформаций». Як видно, з наведеных фраґментів – пышны, воздвижены акты мают тыкати наций і вшыткых громадян, але забезпечыня освіты в материньскым языку, уж лем нацийональных ґруп, котрым украіньскє правительство даст право на істнуваня. Русинів украіньскы уряды не признают, то і русиньской освіты неє. Просте, як дріт. До того, остаточне алібі украіньскым властям придают самы Русины, котры повідают – або мій правопис, або никотрий інчий. Урядникам на Украіні легко товды повісти – з двох представленых, выбераме тоту другу опцию.
Польскій закон про нацийональны і етнічны меншыны робит розділ медже тыма меншынами, котры зорґанізуваны сут в зовнішній державі, а тыма, котры не можут одкликувати ся до народу, котрий сотворил дакотру сучасну державу. Два роды меншын – народовы і етнічны – мают в Польщы записаны єднакы права. Іх достоменніст, культура, як і основний фактор каждой нацийональной достоменности і вшыткых етнічных культур – то єст материньскій язык – мают мати єднаку охорону. Таку саму в припаді меншыны, котра має зовнішну державу і той, котра єй не має. Все в практыці то выглядат так, што языковых прав легше боронити тій меншыні, за котром стоят школы, університеты, церков, науковы і культурны інституциі і самоуряды, ци зовнішний державний быт.
Бездержавна нацийональна русиньска меншына годна придумати реальні діючий і рішучий політычний орґан – Нацийональне Згромаджыня Карпаторусинів (Assemblée nationale du Carpato-ruthènes). Скликаня віче Лемків домагам ся оддавна. Тото нацийональне згромаджыня має творити проєкты, котры мали бы обовязувати во вшыктых державах Евросоюза, а окрем них іщы на Украіні і в Сербіі. А най бы, выміню іщы пару державных творів, в котрых жыют сучасні Русины. Проєкты мали бы высыланы быти іщы до урядів Росиі, ЗША і Канады. Вкінци тырвают стараня над догварком ТіТіП Трансатлянстыцкого Партнерство в обшыри Гандлю і Інвестиций (Transatlantic Trade and Investment Partnership).
Три
Єдине запрошыня до участи в 13. Світовым Конґресі Русинів в Деві, котре было мі доручене, пришло од Русиньского Культурно-Освітового Общества Александра Духновича в Пряшові. Дознал єм ся, же єм достойний отримати і почестне членство той орґанізациі, котра для розвитку русиньской достоменности зробила за вшыткы рокы велику роботу. Предсідательство общества зробило тото, на што дозвалят його статут і в такій спосів, жебы присутніст пишучого тоты слова на конґресі не могла быти квестийонувана. Квестийонувана не была, але як мі повіджено… была смішна.
Конґресовы делеґаты, котры лем самы себе незмінно видят як членів світовой рады, тоты розділюючы функциі і тримаючы монополь на нерозумніст, в імя утверджыня свойой ролі, побудували в своіх головах границі розділу Русинів на окремы державны делеґациі. Притоптали і приклепали сеґререґацию Русинів і вперают вшыткым, же дорога, котром ідут од 1991 рока єст єдина, правильна, хосенна, оптимальна і… несмішна. Доднес принесла такій ефект, же ани русиньской азбукы не знали доєднати. Безрадны повинны іщы днес уступити місця в раді інчым. Статут СКР на тото дозвалят.
Статуты русиньскых орґанізаций повинны мати записы, котры бы дозваляли на членство каждого, хто согласит і выполнят цілі здружыня. Не мат ниякого значыня місце народжыня, ци жытя Русина, охочого быти його членом. В Польщы, закон про стоваришаня дозвалят, жебы орґанізация могла быти понаддержавна і могла принимати за членів громадян інчых краін. Выстрачыт, жебы лем такій запис нашол ся в статуті. Лем никотра лемківска орґанізация такого запису дотля не ввела до свого статуту. Заряд Стоваришыня Руска Бурса уж два разы пропонувал дополнити свій статут о тот пункт. І два разы такій запис не был схвалений. Для мене, такій пункт мал бы быти основний в статуті каждой орґанізациі Русинів, котра хотіла бы аспірувати до рішаня в Нацийоналным Згромаджыню Карпаторусинів. Його брак засвідчат лем о страху, самоограничыню і фобіях. Допомагат успішній асиміляциі і доводит нерозумліня основных лемківскых нацийональных цінности. Кєд даякій загальнорусиньскій парлямент хотіл бы рішати про вшыткых Русинів, не міг бы творити ґеоґрафічных сеґреґаций, русиньского апартгайду.
Учытель, Іван Русинеко, склал верш, котрий стал ся лемківскым гымном. В ним написал, што наш нарід жыє приближно од Ужгорода до Щавниці (тій при Фольварку). Не сут вымінены в тексті днес вельмілемківскы Ліґниця, Пшемків, Любін, ци Зелена Гора. Коли векшына Русинів зрозуміє, же запераня ся в рамках державных кордонів то реалізация бывшой політыкы, котра лем шкодит нашому народови, причынят ся до розділяня і атомізуваня соспільности, то зорвут з реалізуваньом сценария писаного чужыма.
І лем товды выбют ся на незалежніст і перестанут постійно просити о русиньску нацийональну евтаназию. О добру смерт для нашого Народу.
Фото горі передставлят образ Яцка Мальчевскєґо “Смерт”, намалюваний в 1902 р. Джерело вікіпедия.
В проґрамі вызвучалa музыка награна ческо-украіньско-мальківском ґрупом Circus Problem п.н. “Funeral Tango”.