В днях 2.-4. жолтня (октобра) т.р, в лемківскым селі Ґладышів одбудут ся змаганя в літаню на орієнтацию «JASZCZUR – Złamany Krzyż», орґанізуваний Вандрівным Згромаджыньом. Орґанізаторы заявляют, же зрыхтували ріжны катеґориі. Найдете гын трасы вшелеякого рівня тяжкости, од 13 – 50 км.
Особы, котры в будучым хотят самы зорґанізувати подібну подію, можут прийти на школіня безпосередньо перед стартом маратону. Початок імпрезы – в суботу, під ґладышівском школом.
Реґулямін і більше дрібниц найдете за тым мотузком.
Ґладышів то русиньскє село, котре находит ся на середній Лемковині. Давно тому село называло ся Квочен, од назвиска Квочка. Перший раз назва Ґладышів являт ся в 1648 р. і походит од назвиска давных властителів долины Ропы – Ґладышів зо Шымбарку. Село заложено правдоподібні під конец XVI ст. Перший раз про тоту місцевіст спомнено в 1629 р. (запис про 3 ґаздівкы). В роках 1778-79 побудувано битий пут з Ґорлиц през Ґладышів до Конечной. В 1890 р. село чыслило 720 душ. Вчас І Світовой Войны, Ґладышів был менуваний як ничыя земля. На Маластівкій Маґурі своі позициі занимали Австриякы, а Поповы Верхы та Ротунда належылаи товды до Росиян. Вчас боів село было такой ціле знищене.
27. листопада (новембра) 1918 р. в Ґладышові мало місце великє віче Русинів з ґорлицкого, ясельского і коростеньского повітів. Товды же, покликано Руску Раду (Русская Рада), котра пак підпорядкувала ся урядови Руской Народной Республикы Лемків во Фльоринці. В меджевоєнным періоді в селі фунґувал уряд ґміны. В роках 1940 – 45 част ґладышівскых родин рішыло переселити ся на Радяньску Украіну. Як інформуют теперішні жытелі села, оне переселіня было добровільне. В 1947 р., вчас ганебной Акциі «Вісла», русиньскє населіня было примусово выгнане на західні землі Польщы, остало лем 6 мішаных родин. По 1956 р. до села вернуло лем пару лемківскых родин.
Днес, Ґладышів то єден з векшых центрів русиньского населіня на Лемковині. Находят ся гын дві церкви, грекокатолицка Вознесіня Господнього і православна каплиця св. Йоана. В місцевій школі ведены сут лекциі лемківского языка. Теперішнім шольтысом села є Лемко – член Стоваришыня «Руска Бурса». Од 2011 р. назва села є писана двоязычні – в польскым і лемківскым языку, подля законів Польской Республикы.