20 ступін засиляня, або евакуацийний выхід

Раз

Польскы Електроенреґетычны Сіти оголосили 20 ступін засиляня. Тот маґічний комунікат годны розшыфрувати і перевести на нормальні зрозумілий язык лем найстаршы Русины, котры жыли в Польщы, в тым часі, про котрий буду писал. Інчы того гасло-заклятя не будут тямити і такой нияк не буде іх тото занимало. Але до часу, до часу…

Поясню лем коротко, што тот 20 ступін засиляня то непозитывний комунікат. То сиґнал, же будут вылучати електрыку каждому консументови, без огляду на вік, плот, освіту, маєтковий статус а навет, о чым долов, без огляду на полнену функцию в соспільній єрархіі. В часах ПНР комунікаты про 20 ступін засиляня были штоденністю. Вылучаня зачынало ся за поряд од великых фабрык, котры завдякы електрыці, продукували вшыткы пожаданы консумпцийны добра, котрых, здає ся, прото і так не мож было ниґде купити. Дале вылучано електрыку вшыткым інчым звыклым людям. Не вылучано лем єй в великых містах, там де жыло начальне правительство і де без електрыкы никотры власти не были бы годны ани блиснути інтелектом пропаґанды, ани пояснити людям – чом так має быти, жебы держава, в котрій добыват ся праві 200 мілийонів тон угля, не было го на тілько, жебы ся стала ясніст?

По часах комунізму Польща ограничыла добываня угля. Тепер добыват ся нецілых 70 мільонів тон і, як дотля, електрыкы было вшыткым дост. Але горяче літо, брак дощів і ключове слово – кліматизация – выкликали потребу припомніня комунікату про 20 ступін засиляня. Польскій енерґетыці, котра нияк не хоснує атомной технолоґіі до продукуваня електрыкы, запалило ся алярмове світло, горозит blackout. Експерты заохочают власти до розвитку ядерной енерґетыкы і модернізацию дотеперішніх електровен, а до того наказуют вшыткым привыкнути функцийонувати в екстремальных погодовых условіях, котры будут нас стале обтяжувати. Бо така єст лоґіка процесу змін климату. Отепліня, котрий каждий уж одчуват на своій скорі.

Два

Не здогадам ся котрого то было рока? Быти може даде під конец 70 років минулого столітя. Комуністы іщы дале кріпко держали власт. Записали си в конституциі первістну ролю комуністычной партиі і замінили названя державы з краю народной демокрациі, на социялістычну державу. До того зафіксували братскє камаратсво з Совітскым Союзом і інчыма социялістычныма державами. Коли уж тото зробили, одраз в Польщы бракло цукрю. Пак помалы зачало бракувати вшыткого, електрыкы тіж.

Хліба не было, треба было робити штораз то більше ігриск. Думам, же то з нагоды котрисой річниці жолтньовой революциі наказано нам, малым социялістычным скаутам, брати участ в торжестві, на щестя, лем як публика.

Не опишу самого змісту свята, нич уж з того не памятам, але опишу простір де ся го празднувало. Адже, завезли нас автобусами до Ґлоґова, міста товды ани неодбудуваного по войні. Выглядало оно як обарянец. По краях бльоковы сідлиска, а в середині пороснений кряками величезний пляц і денеде постріляны, або зруйнуваны костелы і нечысленны стары хыжы. Але наша подія мала ся грати в великій сали нового кіна, ци театру. Там была сцена де поставлено великій стіл з зеленым сукном, за котрым сідили партийны чыновникы, як тіж росийскы і польскы войсковы. Дале головне глядиско, для вшыткых достойных позерати з близка на партийны і воєвідскы власти. А горі был великій балькон, для шкільных діти і інчых найменьше важных, на котрий мож ся было выспинати по долгых, рівных, простых сходах. Но і то тоты нещестны сходы, довєдна з єдным реквізитом мали грати головну ролю вчас того торжества. Але ідме за шором.

Вшытко прошло барз скоро. Свою промову зачал лігницкій перший секретар Цєслік. Новомова, банальны фразесы і імпортувана совітска традиция загіпнотизували вшыткых. Не памятам ци хлоп бесідувал минуту, ци годину. Як все несподівано, при 20 ступени засиляня, загасло світло. Не світили ся навет на зелено ани тоты малы лямпкы з написом выхід. Здає ся, хтоси розумно, в рамках зъєднуваня народа, зъєднал і електрычну інсталяцию. Соткы люди, тиша і тма. Ни свічкы, ни патычків, ни флюоресценциі бючой од революцийонерів. Остало жданя на чудо, або поміч з зовни. Але минуты миняли і нич ся не діяло. І товды хтоси з балькону покатулял фляшку. Тота фляшка сходок за сходком, ступін за ступньом, без кінця з бренком катуляла ся і катуляла… Вычысляла до єдного вшыткы циґаньства власти, вшыткы лжы социялізму, кажду буфонаду і самопрославу, ціле самозадоволіня і фальш, фарисейство і звыкле бортацтво, неправости, гнобліня люди, знищыня гутом природы, затрутий воздух і воду в Одрі.

І, што пречудне, тота покатуляна в темряві фляшка освітлила неєдному мысли, привернула нормальны думкы і вказала ясну дорогу. Товды вельо тримало пальці за тым, жебы фляшка ся не розтріскала на бетоновых сходах, жебы не змінила напряму, жебы покотила ся рівно під ногы чыновників, як стосовний дарунок од народу, в річницю іх псевдосвята і чествуваных нима псевдогероів.

А тота фляшка услухнячо катуляла ся і катуляла… І великого бренку наробила по цілым Ґлоґові.

Три

Єдном з найбільше знаных думок провідника вшыткых народів, будуючых десятками років Совітскій Союз был тот про електрыку – комунізм то єст совітска власт плюс електрифікация цілой державы. Коротко Ленінови ходило о тото, же без електрыкы не мож побудувати ани фабрык, ани машын, тракторів, танків, ани модерной ґаздівкы, ани – в ефекті – комунізму. Зато комуністы старали ся електрифікувати край і тримати власт. Єдно было потрібне до возникніня другого.

Поштуркана фляшка в листопадову темряву в Ґлоґові была тым епізодом, котрий мі ясно вказал незмінне правило, же коли хочете держати власт, то старайте ся про енерґетыку. Закля вшелеякы секретарі і провідникы не знают задбати о світло, то не сут годны старати ся о ничыю долю.

Коли в 2011 році зачало высылати переше лемківскє радийо ЛЕМ.фм, то од першого дня тот высыланий переказ квестийонувал дотеперішню, чужу, принесену украіньскыма нацийоналістами і украіньскыма комуністами, антирусиньску пропаґанду і політыку непризнаваня Лемків, Русинів, як етнічной ґрупы, незалежной од хоц-котрой нациі. Высиланы выключні лемківскы – зміст, язык і ідеі авдиций выкликали констернацию в наставленых на антирусиньскій асиміляцийний діяпазон середовисках привикненых до пропаґандового монополю. А здало ся уж ім вшыткым, оддавна трудящым на поли украінізациі, же уж єст готово. Што Лемкы привыкли давно до нацийоналістычной украіньской ідеолоґіі, впераной од початку 20. столітя ріжныма украіньскыма політычныма партиями, установами і реліґійныма конфесиями. Што уж никотрий Лемко ани не вайкне неєднодумно. Но, може лем несміло буде шептал по кутах. То вшытко. Думали же зненавиджене нима політычне русиньство счезло, пропало і єст в дефенсиві. Радийо Лем.фм оказало ся дост скоро вороженькє. Коли єм культурні пояснил єдній діячці, котра годна чарувати вшыткых солодкым усмішком і уводити барабів, же фашыстовскій і упівскій репертуар до того радия ся не надаст, і што не єст то част лемківской достоменности, лем на рубы, несе чысто антирусиньскій зміст і зневажат лемківску нацийональну памят, так солодка баба перестала быти нараз солодка. Дала мі бана. Я, банувати за ньом – не баную. Гірше з тыма, котрых счарувала, а они бы хотіли брати надале лемківскы ґранты. А ту з тым єй репертуаром і антилемківскыма заявами якоси пришло ім терпіти невыгоду. Вылізла ім, з тым, на сцену, котром думали нероздільні володіют і доцяп збабрала голошену екуменістами «неідеолоґічніст». Попали не лем в калабаню, але і во фарисейство. Ясне, для некотрых з них і фашыстовскы співанкы то доказ смутно-складной нацийональной істориі Украінців. Лем чом, до фраса, мало бы занимати Лемків? Не нашы малпы, не наш цирк. Такій сте, пані, зробили ім дискомфорт, як комуністычному секретарьови фляшка в Ґлоґові.

Од 2011 рока была пора привикнути до енерґетычно-русиньского переказу першого лемківского радия Лем.фм. Хоц думам, же фурт зъєднаны будут старати ся го выелімінувати і глушыти, як то робили совітскы учытелі зъєднаных криптоекуменістів.

З возникніньом Лем.фм стратили сте проукраіньско зъєднана ґрупо ничым неограничену пропаґандову власт. На разі, коли з великого гніву потемніло вам в очах, то іщы того не видите. Але нацийоналістычні позначеной електрыкы уж не буде Вам мож безкарно досылати. Знам, же некотры глядате світячых зеленых табличок з написом – евакуацийний выхід. Коли взрите, же для некотрых з вас надале ся они світят, то не думайте долго. Ідте рівно, до світла, крок за кроком і памятайте лем не озерайте ся за себе.

В проґрамі вызвучалa співанка “Stop!” — бритской пісняркы Сем Браун з 1988 рока. Почтовий значок совітской почты з 1951 рока, здрій – вікіпедия.