Столчте, пане, термометер, не будете мати, пане, горячкы.

Раз

В марци 1989 рока была заложена перша, по выселенчо-асиміляцийній Акциі «Вісла», лемківска соспільна оґанізация. Іщы раз Лемкы оголосили світу явну присутніст. Члены Стоваришыня Лемків од початку задеклярували ясно свій ідеовий і нацийональний напрям. Окрислили го як русиньскій, а себе самых як Русинів, родом з Лемковины. В 1989 році Лемкы не придумали творити кружка Украіньців з Лемківщыны, ани союзу любителів выабстахуваной од народу «лемківской культуры», котра повинна ся вшыткым любити, ани клюбу колекцийонерів лемківскых співанок, чачок, шапок і книжок, ани студия награнь, ани «гілкы» зъєднаных при пиві на огниску, ани файты маніпуляторів, котры Русинами годны ся назвати лем там, де нихто з Лемковины того не буде чул. Там, де украінізацийно-антирусиньскы приятельскы конексиі были бы, серед самых Русинів, одбераны як гіпокризия.

Найважнійшым політычным постулятом, котрий як перший зголосило Стоваришыня Лемків, а за ним одроджена в 1991 році Руска Бурса, было передставлене польскым властям жаданя – ввести вчыня лемківского вариянту русиньского языка в державных школах, на вшыткых етапах едукацийного процесу. Од передшколя, аж по высшы студиі. Припомну вшыткым, же діяло ся тото в часах, коли не было іщы в Польщы  принятого закону про нацийональны меншыны, а ґрантове жниво в Польщы зберали надале лем посткомуністычны соспільно-культурны орґанізациі ґрупуючы членів тых меншын, котры вызнаны были попередніма властями т. є. – Білорусинів, Литовців, Украінців, Чехів і Словаків разом і Жыдів. Видно, голошены комуністами парадны гасла інтернацийональной дружбы тычыти ся мали не вшыткых меншын, лем тых, з котрыма дружба ся оплачала. Прото в тым списку бракує вшыткых наций, котрым інтернацийоналісты боронили мати не лем свою державу, але і репрезентацию, ту выміню за шором – Циґанів, Татарів, Караімів, Лемків, Кашебів і інчы етнічны ґрупы мало важны для комуністів.

Політычным смыслом функцийонуваня Объєднаня Лемків заложеного Украінцями, в 1990 році, была реактывніст, завлащаня і ліквідация лемківскых автономічных стремлінь. Одраз зголошу основну вантпливіст. Нашто было закладати украіньску орґанізацию, коли успішні (з ґрантовом підпором) функцийонувала єдна, заложена комуністами в 1956 р., де мали ся гуртувати вшыткы Украінці з Лемківщыны? Ци досправды УеСКаТе было якысом планном орґанізацийом? Щырой правды никотрий украінізатор Лемків николи не повіл. Зато думам управнена єст опінія про ціли покликаня украіньского товариства в Ґорлицях, написана на зачатку абзацу. Од часів першого предсідателя тота ґрупа припустила ідеологічны, повязаны з чысто практычныма, атакы на Лемків і на вчыня лемківского языка. Бо то вчыня лемківского языка в школах, головний політычний постулят «політычных» Русинів выкликувал найбільшы гнівы «объєднаных», під проводом функцийонерів давной украінізациі.

 ***

Найдавнійшы документы про вчыня руского языка на Лемковині походят з XVI столітя. Споминат ся в них, што до обовязків пароха належало медже інчыма вчыня в рускым языку головно реліґійных тесктів. Практычным ефектом тых наук было знаня чытаня Апостола, часослова, ци псалтыря і писаня в рускым і польскым языках през лемківскых хлопів.

Лемківскій вариянт руского языка, як обовязуючый в основных школах был введений на обшыри цілой Лемковины польскыма властями в 1934 році. Учытелі мали вчыти з двох підручників выданых Державным Выдавництвом Шкільных Книг во Львові, т.є. з Лемківского букваря і Першой лемківской чытанкы авторства Методия Трохановского. Офіцийні польскы власти звали школы на Лемковині, школами з лемківскым языком вчыня. Вчас ІІ Світовой Войны окупацийны німецкы власти, довєдна з украіньскыма коляборантами, зліквідували лемківскє шкільництво і ввели,  в тото місце, украіньскы школы і украіньскы букварі з портретом Гітлера в почеснтым місци. На ранті додам, же ґорлицкы бурсы – руску і польску заперли і одраз одкрыли в обох украіньскы бурсы.

В комуністычній Польщы Лемкы могли розвивати лем украіньскє шкільництво. Лемківскє было заборонене. По выселіню, вчыня украіньского языка Украінці зачали іщы за Сталіна, в 1952 році. Што найбільше інтересуюче, першы пункты вчыня украіньского, як «материньского» языка, основаны были як раз, а на Нижнім Шлеску в повітах (окресах) болеславецкым, лігницкым, любіньскым, золоторыйскым і волівскым – там, де жыло найбільше выселенців з Лемковины. Од 1957 рока, сотворено украінскій ліцей, котрий діял найперше в Злоторыі, пізнійше перенесений был до Лігниці. Была то долгій час єдина украіньска середня школа в Польщы. Як кажда украінізацийна установа, была одкрыта непринагідні в воєводстві, де жыли головні Русины, выселены з Лемковины. Тота школа роками была представляна як «наша» школа для Лемків, в котрій мало обовязувати писане слово в «нашым языку», де діти мали ся вчыти вшыткого што «наше». Ідеолоґія «нашости» остає доднес, од часів Сталіна, головным оружом вшыткых украінізаторів і зъєднаных тісно з нима сітю естрадовых «культурных» інтересів інчых орґанізаций і ансамблів.

Два

Символом борбы з комуністычным совітскым системом і вшыткыма тоталітарныма інтитуциями, котры роками тамту систему підпорювали і не дозваляли на плеканя лемківской достоменности, єст Лех Валенса. Він же, од 1980 рока был предсідательом єдыного, незалежного проф-союзу в комуністычным бльоку. Днес, хотіл бы єм спомянути на мало знаний, а по мойому надзвичайний документ, которго автором был народжений во Львові, Боґуслав Слива. «Посланя до люди працы Східньой Европы» делеґаты на І Зъізд Солідарности приняли в 1981 році. Закликували в ним вшыткых, котрым пришло жыти в поневоленых державах совітского блоку до сполочной борбы о свободу і право до стоваришаня ся в незалежных орґанізациях. Тот апель то суть тамтого руху, котрий по роках мал принести узнаня і Русинам. Сам Брежнєв, ведучий вшыткых народів Совітского Союза, по прочытаню того посланя мал повісти – то небезпечний і провокацийний документ. Зато в Польщы мусіл выникнути воєнний стан. Объєднаны комуністы не могли допустити до тых вшыткых безпорядків, котры могли поразити іх долгыма роками будуваны, вшыткы -ізмы.

Лех Валенса был вязнений і переслідуваний. Вчасі воєнного стану оставал для пропаґандистів приватном особом, або «бывшым ведучым неістнуючого проф-союзу». В вісемдесятых роках, хоц то епізод мало знаний, і некотры Лемкы в Польщы были діячами антикомуністычной опозициі. Мій креницкій камарат ячий одсідил якысий час за розмітуваня летучок в 1987 року, в товаристві папы римского.

Валенса остал символом. Бійцьом о свободу. Дале был лідером і підпорительом політычных, ідеовых і економічных мирных перемін в Польщы. Але, хоц в 1989 році, фотка на выборчым плякаті з Валенсом (окрем єдного припадку) ґварантувала выборчу выграну, то сам творця успіху скоро запропонувал зъєднаній опозициі введіня правдивого партийного політычного плюралізму. Был зато одсуджений частю некотрых своіх товаришів, а спертий нечысленныма. Тот період зове ся в Польщы «війном на горі», то єст сварньом посеред тых, котры держат власт. Некотры оцінюют, што то Лех Валенса хотіл заховати власт і прото лем была му потрібна тота война. Штоправда, был выбраний першым некомуністычным президентом Польщы, лем скоро до власти дішли посткомуністычны партиі. Коли давны опозицийны камаратя не хотіли уж ани слухати, ани реалізувати плянів Леха Валенсы, знаний з провокацийных, контроверсийных, а нераз і недоречных цитатів повіл – Столчте, пане, термометер, не будете мати, пане, горячкы…

Три

Лемківска «война на горі» зачала ся в марци 1989 рока. Выкликана была тым, же по часах тотальной домінациі, украінізаторы стратили монополь. Одраз стратили монополь на тото, што в моій оціні, для Лемків, найважнійше, на свобідне орґанізуваня ся і на можливіст автономічного розвитку достоменности і правдиві нашого языка. Вшыткы початковы освітовы ініциятывы, в тым стараня о введіня вчыня лемківского вариянту русиньского языка до шкіл, то заслуга діячів Стоваришыня Лемків. Перший пункт вчыня лемківского языка сотворила в основній школі, в Устю Рускым, в 1991 році, Мирослава Хомяк, товдышня ведуча освітовой комісиі Стоваришыня Лемків. Потім возникали інчы школы, в котрых мож ся было вчыти лемківского языка. Векшыну підручників, а і обовязуючу ґраматыку лемківского языка выдала або сама, або як спілавторка, Мирослава Хомяк. Дале, стараньом діячів Стоваришыня Лемків, были орґанізуваны лемкознавчы студиі, котры приготовлюют компетентных учытелів лемківского языка.

Лем першыма учытелями лемківского языка не были абосльвенты русиньской фільольоґіі, бо такой не было ниґде. Оставали нима найбільше компетентны – писменник, священник і учытелі з дипльомом неофілолоґіі. Дальшым кроком в розвитку лемківскоязычного шкільництва была можливист провіряня компетенций в просторі вчыня лемківского языка Стоваришыньом Лемків. Курс орґанізуваний в 2000 року надал чысленным охочым едукацийны свідоцтва о языковій компетенциі в просторі лемківского языка. Але никотрий парудньовий курс не заступит лемкознавчых студий. А право вчыня лемківского языка, в державных школах, винны мати лем абсольвенты лемківской, ци русиньскых філолоґій. Прецін ани учытельом фізкультуры не мож остати по ниякым курсі.

Пропозиция забраня грошів з ґранту приданого выключні на лемківску філолоґію з єдночасным переданьом грошів на інчу ціль, на конто прицерковного православного згрупуваня Елпіс, зголошена представительом украіньской меншыны в Польщы, єст ясным доказом веденой «войны на горі» з лемківскым языком. Бывший голова Украінців з Лемківщыны, заслужений в одбераню пінязи на ремонт, а і самого будинку Руской Бурсы, проявил тым самым дальшы «заслугы» для розвитку лемківской достоменности. Тым разом был підпорений в своіх нечестных плянях ріжныма діячами, клієнтами ґрантовой системы, на задачы, котры бы мали служыти розвиткови лемківского языка. Велика част з них сама вчыт лемківского вариянту русиньского языка в школах, лем радо прилучыла ся до войны веденой Украінцями з Лемківщыны.

Чом? Я не думам, же з ідеолоґічных причын. Причына, по мойому, єст простійша. Іщы простійша од нерозвиненых речынь поміщеных на запрошынях на імпрезы орґанізуваны з лемківскых ґрантів. В тамтых запрошынях мож найти языковы блуды, котры дускваліфікуют знаня автора і дают право жаданя од такого учытеля скінчыня з дипльомом лемківской филолоґіі, цілю потверджыня своіх вантпливых языковых компетенций. Зато з практычных взглядів радше підпорят они украіньску войну з вчыньом лемківского языка, а будут за ліквідацийом лемківской філолоґіі. Шак панове з «объєднаня» не будут николи наказувати тым учытелям вчыти ся лемківского языка. А коли уж не буде філолоґіі в Кракові, то хто ім повіст голосно, же они языка не знают? Хто? Но може лем радийо Руской Бурсы Лем.фм. Але то тема на досправды інчу войну.

Зато, учытелі лемківского языка, столчте вшыткы термометры, а не будете мати горячкы.

В проґрамі вызвучалa співанка Пеґґі Лі  “Fever“, записана в 1958 році. Фотоґрафія – памятник в чест Солідарности, в Волові, на Нижнім Шлеску (джерело вікіпедия).