В пятницю пополудни, в Деві, параскаведекатрияфобія проявила ся на засіданю комісиі за статут Світового Конґресу Русинів.
Другого дня Конґресу, на пленарных засіданях, володіла делеґациями, в спосіб неограничений. Окрем очывидных припадків чырянок предсідателів Русиньской Оброды на Словациі і Асоцияциі Русиньскых Орґанизаций Пілнічной Америкы, не было змін дотеперішнього складу Світовой Рады Русинів.
Бетон остал забетонуваний “на амин”.
Делеґация за Украіну, на вечері, в голос кричала гасла, котрых нияк не мож розуміти, як прорусиньскы.
Тепер остало лем повісти, же не вшыткы делеґаты были согласны зо вшыткым. Были такы, котры голосували як ім підповідат розум, серце і чесніст, а не так, як ім наказало, ріжного рода надначальство. Сут єдиниці, котры днес, в неділю, можут позерати в дзеркало без ганьбы.
Заохочам вшыткых Русинів, Руснаків, Лемків світа до переходжыня на словацку сторону. Днес, в Пряшові, од рана, дыхат ся свобідно. Скоро піду під памятник, поклонити ся Александрови Духновичови.
Вечером мушу вертати на Лемковину. Верну там з тяжкым серцьом, але з піднесеном головом.
Богдан Ґамбаль,
член делеґациі за Словацку Асоцияцию Русиньскых Організаций
на ХІІІ Світовий Конґрес Русинів.