27. мая 1933 рока вродил ся в Мысцові на Лемковині Василь Хомик – педаґоґ, етноґраф, поета та фольклориста. Його отец, Федор Тирпак, был актывным діячом в рідным селі. По його смерти в концентрацийным лаґрі, малого Василя усыновил Олександер Хомик.
Разом з родином был в 1945 році переселений на Украіну. Там закінчыл філолоґічний факультет на Лвівскым Університеті, а пак долгы рокы учытелювал. Зобрал тисячы лемківскых народных пісен, байок, приповідок, леґенд, прислів серед Лемків на Украіні. Част з них явила ся друком в роках 1960-1970 в пулбикациях в Польщы (Лемківска сторінка ґазеты „Наше Слово”) і в ЗША (ґазета „Карпатска Русь”). В. Хомик єст тіж автором публикациі Наша Лемковина: короткій етноґрафічний нарис, збіркы поезиі Лемківкса молитва написаной в украіньскым языку і антолоґіі лемківской поезиі Квітя Бескідів. Спід його пера вышли дописы Лемківскы народны пісні про жіночу недолю, Лемківскє народне весіля, Лемківскы народны прислівя та приповідкы, Збійницкы пісні з Лемковины, Звыкы та обряды Лемків ци Лемківскій народний календар.
Окрем лемківского, Хомик зберал тіж бойківскій фольклор. Писал вершы для предшколярів і друкувал іх на странах „Малятка” і „Світанку”. Пєсы Василя Хомика выставлят ся на дошках львівского театру, а пісні до його слів выконуют ріжны ансамблі. Был членом Товариства „Лемківщина” во Львові.
В. Хомик вмер 31. марця 2002 рока во Львові.