З книжкы Івана Петровція пн. Бумбурішкы. Русинськоє читаня
***
Коли настал тот ден, і ся зъявил Месія, вшыткы пришли ґу ньому зо своіма бідами і проблемами.
Пришли сліпы і повіли: “Ребе, мы нич не видиме!”. Месія возложыл рукы на головы сліпців, і тоты ригтычно прозрили.
Пришли глухы і німы – і яли чути і гварити.
Прийшли горбаты – і іх Месія поправил, што стали стройныма.
І лем глупы остали глупыма, бо ани єден із них не станул перед очыма Месіі а не повіл: “Ребе, помож, бо я глупий…”.
***
Кой Всевышный задумав сотворити чоловіка, меже духами небесныма ся начала ссважанка. Єдньї кажуть: “Чини чоловіка”, другі: “Ни чини го”.
Учини го, – уповів дух Милосердія, – овин буде творити милисть на земли.
Ни чини го, – казав дух Правды, – овин бріхнив осквернить душу свою.
Учини го, – говорив дух Справедливости, – добрыма ділами овин житя украсить.
Ни чини го, – уповів дух Мира, – зимлю враждав наповнить овин.
Вбалив Господь Правду на зимлю. И Янгелы-Служенія ся змолили, кажучи:
– Ладыко світив! Нашто Ты збиткуєш Правду, печать величія Твого? Пудньи ї из зимлї, Господи!
И докить ся духы меже собов ссважали, діло божественного творчества ся осуществило.
– Нашто, – уповів Господь, – сися ваша ссважанка? Я вже вчинив чоловіка.