Русин, котрый зробив ґраматіку про Ромів

Днесь, 14-го мая, собі припоминаме 175 років од народжіня Юрія Ігнаткова. Хто то быв і чім записав ся нелем до русиньской історії?

Народив ся Юрій Ігнатков 14-го мая 1840 року в Михалівцях. Хоць не жыв довго, бо умер лем 45-річный, свій жывот жыв барз актівно. Робив як педаґоґ і журналіста. По закінчіню універзіты Ігнатков передавав латиньскый, староґрецькый і російскый языкы на ґімназії в Будапешті. Быв і дописовательом русиньскых новинок „Слово“, друковане у Львові, і до новинок „Вістник для русинов Австійской державы“, котры выходли у Відню. Таксамо писав і до словацькых новинок „Pešťbudínske vedomosti“.

Ігнатков безуспішно намагав ся засновати русиньскы новинкы в Будапешті. Пізніше одышов до Ужгорода і робив у редакчній раді першых русиньскых новинок, котры выходили на Підкарпатю під назвов „Світ“. В тых роках зачав і учіти на ужгородьскій ґімназії. То але не тырвало довго, лем єден рік. Запричінене то было тым, же державны орґаны были проти його статям в новинках, котры были заміряны на русиньскый жывот і російску літературу з підкресліньом погляду на тоты темы в рамках панславізму і крітічной позіції до політікы мадярізації, котра в тім часі проходила в Угорьску не лем в одношіню ку Русинам, но і ку далшым народам.

У 1867 році Ігнатков быв післаный назад до Будапешті, де знова безуспішно намагав ся засновати русиньску ґазету під назвов „Отечество“. Пізніше дістав посаду у місті Левоча а пак у місті Лученець, де пропаґовав ідею співпраці міджі Русинами і Словаками. В тім часі продовжовав в писаню на тему русиньского жывота до львівскых старорусскых новинок „Слово“, але таксамо в тім часі писав інформачны нарисы про шыроку публіку Угорьска на тему вопросів російской і польской літератур.

І кідь ся Ігнаткови не дарило засновати русиньскы новинкы, быв знаменитым языкознательом. Його науковы роботы о вопросах общого і славяньского языкознательства выходили у 1860-тых і 1870-тых роках в мадярьскім журналі „Országos tanáregyleti kőzlőny“. Інтелектуалны заінтересованя Ігнаткова были бырз шырокы – од проблемів взаємности міджі індоевропскыма языками, впливу хрестных походів на европску културу аж по давну ґрецьку поезію. Но што є найінтересніше, як раз він быв автором першой ґраматікы ромского языка, котра была публікована в Угорьскім кральовстві під назвов „Cigány nyelvtan“ у 1877 .

Умер Юрій Ігнатков у Лученці 14-го септембра 1885 р.

Оброблене подля жрідла: П. Р. Маґочій і кол.: Енциклопедія історії та култури карпатських русинів.

На фотоґрафії: Ю. Ігнатков в першім ряді другый зправа.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА