Днесь минать точно 325 років од часу, коли до функції єпіскопа Мукачівской ґрекокатолицькой єпархії наступив Йосиф де Камеліс. Хто быв тот Ґрек і як його жывот повязав ся з історійов Русинів?
Світськым меном Йоан – Йосиф де Камеліс народив ся у 1641 на острові Хіос у втогдышній Османьскій імперії. Жыв у монастырі в Ґроттафераті недалеко Рима. В Римі дістав добру освіту і заставав функцію скріптора Ватіканьской бібліотекы.
Папа Александер VІІ. го 5-го новембра 1689 р. назначів за апостольского вікаря і высвятив го за єпіскопа Севастийского. Тото высвячіня было зроблене в згоді з Яґерьскым єпіскопом. Призначіня єпіскопа Йосифа де Камеліса до Мукачева было ділом прімаса Угорьска, архієпіскопа Колоніча. Він хотів мати в Мукачевскій єпархії чоловіка, котрый буде вірный унії. Де Камеліса потведив в тій функції імператор Леополд 11-го марца 1690 р. і меновав го єпіскопом і тайным кральовскым радцьом. Новый владыка Йосиф, вєдно з тым і архімандріта, наступив до свойой функції у стародавнім монастырі на Чернечій горі коло Мукачева 20-го апріля 1690 р.
Заведжіня унії єпіскоп Де Камліс рішыв реалізовати через орґанізованя містных соборів. Почас трьох років скликав 12 такых соборів на Підкарпатьскій і Пряшівскій Руси, чім значно посилнив унію. Де Камеліс старав ся і о матеріалне забеспечіня своїх душпастырів. В тім часі ґрекокатолицькы священици не мали такы права, як їх мали римокатолицькы. Дякуючі владыкови быв 23-го авґуста 1692 р. выданый „Діплом Леополда“, подля котрого ґрекокатолицьке духовенство было освободжене од підданства, было обдароване землями і правами. Мукачівскый монастырь быв освободженый од повинности уквартельовати вояків.
Што іщі важніше в його діяльности, єпіскоп Йосиф Де Камеліс намагав ся завести у єпархії канонічный порядок і орґанізовати освіту священиків. Заслужыв ся о то, жебы духовны мали книжкы, із котрых могли ся учіти. Но книжкы выдав і про народ. Де Камеліс написав наприклад „Катехизис“, котрый дякуючі священикови Іванови Корницькому вышов у 1698 році по русиньскы. Рік по тім вышов і його „Букварь“. Обидві книжкы были друкованы в Тырнаві. Першов книгов, котру там Де Камеліс выдав была книжка „Казуистика“ із 1692 р. В Тырнаві, котра друковала перед тым лем латиньскы, была заснована славяньска тіпоґрафія за часів Де Камеліса. Він мав планы засновати славяньску тіпоґрафію в Мукачеві.
За його часів была заснована і фундація коло семінарії в Тырнаві, котра забесечовала каждый рік трьом штудентам Мукачівской єпархії штудовати в Тырнаві. Но не вшыткы його планы могли ся зреалізовати. Забранила тому освободженецька война Ференца Ракоція ІІ. В часі того антігабсбурзького бунту Де Камеліс быв примушеный глядати азіл у Пряшові і одышов із Мукачева. В Пряшові Йосиф Де Камеліс 27-го авґуста 1706 року і умер. Його гроб ся ниґда не нашов, но веце жрідел пише, же є похороненый в кріпті під ґрекокатолицькым катедральным собором. Втогды, кідь Де Камеліс умер, то быв іщі храм римокатолицькых монахів.
Де Камеліс зрозумів, же є потрібне, жебы священици были штудованы. Рокы служыв міджі Русинами як місіонарь і робив вшытко, жебы ґрекокатолици были єднотны і утримали ся в унії. Свою місію робив не позераючі на тяжкы условії. Дав добру основу про будучность ґрекокатолицькой церькви.
Петро Медвідь
ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА