Єдиным успіхом вчерашньой стрічі могла быти незгода. Намісто того сьме здобыли неуспіх, котрый быв збудованый на комбінації „невинной лжы“, сценаря о міротворцях, за котрый бы ся не мусили ганьбити ани у Голівуді і співанкы, котра, як вшыткы радіовы гіты, має бездухый текст, але добрі ся слухать.
Стріча, котра была выкликана протестным писмом русиньскых орґанізацій, в котрім жадали не підпоровати події Союзу Русинів-Українців Словацькой републікы і цілкове рішіня вопросу, ці така орґанізація може обще існовати, кідьже продовжує в українізації Русинів і не є досправдовым заступительом Українців на Словакії, не є про мене од зачатку аж до кінця нич інше, як добре „PR“ про Уряд уповномоченого. Лемже Русины своїм писмом хотіли рішыти важны вопросы, не робити „PR“ урядникам в Братіславі. Навеце, Уряд уповномоченого на своїм сайті не писав правду, кідь до пресовой справы дав, же тота стріча ся зорґанізовала на жадость русиньской і українськой народностных меншын. Правда є така, же тоту стрічу хотів Уряд уповномоченого, і кідь єм повів членам Округлого стола Русинів Словеньска, же на таку стрічу не піду, і же бы на ню не мав іти нихто, арґументовали тым, же кідь ся не піде, будуть бісідовати о Русинах, же не хотять комуніковати і рішыти вопрос. Може гей, лемже бы то было все ліпше, як дати собі властный ґол, што ся вчера і стало.
Не так цалком правдов на сайті Уряду уповномоченого было і то, же стріча мала рішыти взаємны односины русиньской і україньской меншын. Русины не мають жаден проблем з україньсков меншынов, ани з україньскыма орґанізаціями. Проблем маме з українізаторами і українізаторьсков орґанізаційов, котров є Союз Русинів-Українців. І зато стріча не была стрічов двох народностных меншын, але стрічов Русинів з представителями Українців, котры українізують далше Русинів так, як тому было перед роком 1989. І то не є партнер на їднаня. Уж сідіти з нима за столом было веце як дость. Прияти даяке выголошіня, то чістый кошмарь.
Уряд уповномоченого собі приготовив досправды добрый сценарь, як з Америкы. Намісто того, жебы прияв ясну позіцію ку проблему підпоры і існованя Союзу, ці уж бы ся нам любила або ніт, но была бы ясна і знали бы сьме на чім сьме, скликав стрічу, де як міротворця і спаситель покликав два „знеприятелены родины“ і забранив великій войні, бо вказав нам „любов і досправдовы вартости“, котры маєме сполочны і так вшыткы ся можеме побратати, обнимати і весело іти домів. Хто є самособов найвекшый вітяз? Уряд. Бо то він забранив апокаліпсі і всокотив мір на світі. Хто програв найвеце? Русины. Бо сіджіньом зо Союзом і наконець сполочным выголошіньом можу повісти, же ся зничіло ціле значіня протестного писма і як кібы ся „злеґалізовало“, же ту Союз є, і же може далше робити „свою роботу“. Затемніня сонця было в пятніцю. Кідь тому русиньска делеґація не зрозуміла, же жадне выголошіня довєдна нетреба давати, так мам таке чутя, же далше затемніня было якбач в середу. Лем не знам, ці сонця.
Сам текст выголошіня є комедія. Є досправды як радіовый гіт, котрый має бездухый текст, але добрі ся слухать. Што то суть за пункты? Русиньска і україньска меншыны ся доїднали, же хотять закон о народностных меншынах. Не знам меншыну на Словакії, котра бы го не хотіла. Бо він ту не є і є потрібный. Пункт о заставліню асімілації є „топ“. Іщі ся никому в історії не подарило заставити асімілацію, можеме єй лем даякыма средствами у меншын спомальовати. На Словакії єй Русины і Українці вырішыли заставити. Радо буду смотрити на то, як то довєдна з лопатами і фуриками зачнеме робити. Всокочіня кіріло-методійскых церьковных традіцій є уж такый „мейнстрім“, котрым ся оганять дехто, і Словаци, же ся ани не чудую, же до так порожнього тексту требало дати і таку вату. Церьковны традіції собі всокотять тоты, котры ходять до церькви, не дві обчаньскы здружіня. Намагати ся о реґіоналный розвиток в реґіоні, де жыють русиньска і україньска меншыны є так само діло, котре не може рішыти жадне обчаньске здружіня. Може на то апеловати, але будь буде розвиток нашого реґіону тискати Братіслава, край, самосправы, або будеме свідками того, же ту просто робота і інфраштруктура не буде і нашы села будуть далше вымерати, бо молоды люди підуть за роботов гет. Шумні вызерать на папері, же ся доєдна будеме намагати о всокочіня азбукы в области выховы і освіты. Лемже реалность є така, же ани мы, ани Українці майже школы не маме, навеце, як раз українськы школы ся ку проблему ставляють так, же радше школу заперти про неінтерес школярів, як кібы мали допустити, жебы ся там учів і русиньскый язык, то уж ани не думати о тім, жебы ся школа трансформовала на русиньску. Такым способом ся україньска меншына намагать о всокочіня азбукы. Остатній пункт о продовжованю во взаємній комунікації є вже лем „повинный танечок“, котрый треба одтанцьовати, бо дачім закінчіти мусиме. Просто, текст без значіня, але добрі ся чітать. То уж ани не буду писати о тім, же о выголошіню ся не голосовало, значіть ани не мож знати, ці быв хтось проти нього, хоць я знам, же быв.
Русины не мають проблем із Українцями, ці їх орґанізаціями. Протест не быв проти Українцям, але проти українізаторам. Уряд собі зробив файне „PR“ о міротворцях, чому сьме допомогли. То бы было але тото найменше, што бы ня ірітовало. Бою ся, же сполочным выголошіньом сьме дали Союзу без того, жебы мусив мінити свою назву і перестати бісідовати о Русинах-Українцях, зелену на семафорі і Союз то буде далшы рокы хосновати так, як то робив дотеперь, кідь ся все одкликовав на договор з року 1996, коли ся Союз і Оброда стрітили на покликаня підпредседу влады Йозефа Калмана в Кошыцях. Русинам не треба далшы голівудьскы сценарі о міротворцях і радіовы гіты з бездухыма текстами, а ясны і конштруктівны позіції і рішіня, котры раз і на все скінчать тото, што уж давно мало быти скінчене.
Петро Медвідь, Пряшів
(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm)
ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА