Грекокатолицка Церков на Мадярах піднесена до митрополитальной ранґы

Як заявило 20. марця т.р. ватиканьскє радийо, папа Франтішек зреорґанізувал адміністрацийну структуру Грекокатолицкой Церкви на Мадярах, котру своім рішыньом піднюс до ранґы митрополиі. Тым способом дотеперішня гайдудорожска єпархія остала архієпархійом, котрой сідиба находит ся в Дебречыні. Зміны тыкают і інчых адміністрацийных єдиниц – дотеперішній Апостольскій Еґзархат в Мішкольци остал піднесений до ранґы єпархіі. При тым, остала сотворена нова єпархія з катедром в Ніредьгазі. В результаті тых змін, митрополитальну Мадярску Грекокатолицку Церков творят тепер 3 єпархіі: гайдудорожска (Hajdúdorog) – як архієпархія, мішкольцка (Miskolc) і ніредьгазка (Nyíregyháza).

Спомнена реорґанізация мадярской Церкви тыкат ся тіж єрархів. Дотеперішній гайдудорожскій єпарха, 52-літній єп. Филип Кочыш остал першым митрополитом новосотвореной митрополиі, Апостольскій Еґзарха Мішкольца, 54-літній єп. Атаназ Орос, остал першым по піднесіню еґзархату до ранґы єпархіі мішкольцкым єпископом, а окрем того, до покликаня нового адміністратора, буде тіж завідувал ніредьгазком єпархійом.

Початкы днешньой Мадярской Грекокатолицкой Церкви сігают часів ужгородской уніі (1646) та пізнійшых – марамарошской і мукачівской, котры звязали обшыр бывшой православной мукачівской єпархіі з Римом. Од 1663 р. (хоц коротко функцию адміністраторів справували перемышльскій єпископ Юрий Винницкій і вызначений на апостольского вікария єп. Юрий Бізанций) адміністрували том обшырю переважні яґерскы римокатолицкы єпископы, але латинізацийна політыка з іх стороны довела до сотворіня в 1771 р. окремой мукачівской грекокатолицкой єпархіі, обнимаючой понад 700 парафій з ок. 560 тис. вірных, до котрой вошли м.ін. реґіоны Пряшівской і Підкарпатской Руси та Марамарощыны і ін.

В 1818 р. з мукачівской єпархіі была выділена пряшівска, а в 1912 р. – під натиском мадярскых власти і при спертю промадярской інтеліґенциі і священників – гайдудорожска єпархія. Іщы на сто років перед єй основаньом, етнічний склад той обшыри творили такой в цілости Русины, а більшіст парафій справувало богослужыня в церковно-славяньскым языку. В результаті шыроко розпространеной мадяризациі, уж од ІІ пол. ХІХ ст. проходили пробы введіня мадярского языка, як літургічного (перший переклад Літургіі св. Йоана Златоустого на мадярскій походит з 1795 р.), што выполнило ся по І Світовій Войні, коли Русины, жыючы на полудне од Карпат, остали розділены мадярско-чехословацком границьом.

Днес, за даныма з повселюдного спису з 2011 р., на Мадярах жыє неціле 4.000 Русинів, з котрых праві половина деклярує приналежніст до маючой ок. 290.000 вірных Мадярской Грекокатолицкой Церкви.